Пітер Бонетті

Пітер Бонетті
Пітер Бонетті
Особисті дані
Повне ім'я	Пітер Філліп Бонетті
Народження	27 вересня 1941
	Лондон, Англія
Смерть	12 квітня 2020 (78 років)
	Лондон, Велика Британія
Зріст	177 см
Прізвисько	Кіт
Громадянство	Англія
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Юнацькі клуби
	«Вортінг»
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	Пітер Бонетті у Вікісховищі

Пітер Бонетті (англ. Peter Bonetti, 27 вересня 1941, Лондон — 12 квітня 2020) — англійський футболіст, воротар.

Насамперед відомий виступами за клуб «Челсі», а також національну збірну Англії, з якою ставав чемпіоном світу. Є другим рекордсменом «Челсі» за кількістю матчів, проведених за клуб — 729.

Клубна кар'єра

Пітер Філіп Бонетті, що народився 27 вересня 1941 в Лондоні, має швейцарські коріння. Його батьки перебралися до Англії з італійського кантону Швейцарії Тічино і незабаром осіли в Путні, неподалік від стадіону «Стемфорд Брідж». Пітер з дитинства хотів грати за «Челсі», але коли йому виповнилося 7 років, його сім'я переїхала з Лондона до Уертінзі, що в Сассексі. Там його батьки успішно управляли своїм кафе на набережній, а Пітер тим часом блищав в юніорській команді ФК «Уертінзі».

Знаючи про мрію сина грати за «Челсі», мама Пітера написала кілька листів головному тренеру «синіх» Теду Дрейку з проханням взяти сина на перегляд. (До того часу Бонетті перебрався з «Уортінга» в юнацьку команду «Редінга»). Пітер відмінно проявив себе на офіційних оглядинах, був зарахований до штату і незабаром блиснув у розіграші молодіжного Кубка Лондона. У той час справи в основної команди ладилися не дуже вдало і тоді Тед Дрейк, схильний до несподіваних і авантюрним ходам, вирішив надати 18-річному Бонетті шанс, випустивши його в квітні 1960 На матч з «Манчестер Сіті». Пітер сповна виправдав довіру тренера, відігравши «на нуль». Після цієї гри він почав регулярно виходити «в основі», витіснивши свого більш досвідченого конкурента Рега Меттьюз, який дискредитував себе в очах тренера парою невдалих матчів. У решти п'яти іграх того сезону Бонетті пропустив 7 голів.

У тому ж сезоні Бонетті допоміг виграти «Челсі» молодіжний Кубок Англії — перший в історії «синіх». Перший матч фіналу з «Престоном» він пропустив через перелом носа, але до відповідної гри повернувся до складу і цей матч став для нього останнім у складі челсійской «молодіжки». У той час в молодіжній команді «синіх» підростала талановита зміна — Террі Веннейблс, Боббі Темблінг, Рон Харріс.

За відмінну реакцію і акробатичні стрибки за «мертвими» м'ячами вболівальники прозвали Бонетті «Котом».

Бонетті в 1975 р пішов з клубу. Як вільний агент він перебрався в США, в клуб «Сент-Луїс Старс».

У 1976 році він повернувся в «Челсі», який тоді грав у другому дивізіоні, і допоміг йому повернутися в еліту. Після вильоту в другий дівізон Бонетті переїхав на острівець Малл, де йому довелося працювати листоношею. Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Данді Юнайтед», за який виступав 1979 року. Згодом вийшов на пенсію. Іноді грав за ветеранську збірну Англії. У 2007 році записав свою автобіографію.

Три найкращих голкіпери, котрих я колись бачив, – це Гордон Бенкс, Лев Яшин та Пітер Бонетті

— визнавав Пеле.

Виступи за збірну

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни лише 7 матчів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, здобувши того року титул чемпіона світу та чемпіонату світу 1970 року у Мексиці.