Піритизація

Піритизація (рос. пиритизация, англ. pyritization, нім. Pyritisation f, Pyritisierung f) — процес зміни гірських порід або мінералів, який супроводжується значним виділенням піриту.

Піритизація — це процес, подібний до окременіння, але замість цього включає відкладення заліза та сірки в порах і порожнинах. Піритизація може призвести як до твердих копалин, так і до збереження м'яких складових. У морському середовищі піритизація відбувається, коли організми поховані в осадових відкладеннях, що містять високу концентрацію сульфідів заліза. Під час розпаду організми виділяють сульфід, який реагує з розчиненим залізом у навколишній воді. Ця реакція між залізом і сульфідами утворює пірит (FeS₂). Карбонатний матеріал оболонки організму потім замінюється піритом через більшу концентрацію піриту та нижчу концентрацію карбонату в навколишній воді. Піритизація відбувається меншою мірою в рослинах у глинистих середовищах^[1].

Див. також

пірит

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Примітки

↑ Perkins, Rogers. «Fossilization: How Do Fossils Form». Fossil Museum. Retrieved Feb 15, 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2023.

Це незавершена стаття з мінералогії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Perkins, Rogers. «Fossilization: How Do Fossils Form». Fossil Museum. Retrieved Feb 15, 2012. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 1 вересня 2023.

[1]