YaChudo

Псковська область

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Псковська область
рос. Псковская область
Прапор Псковської області
Герб Псковської області
КраїнаРосія Росія
Фед. округПівнічно-Західний
Адмін. центрПсков
ГлаваВедерніков Михайло Юрійович
Глава парламентуКотов Олександр Олексійович
Дата утворення23 серпня 1944 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оф. вебсайтpskov.ru​(рос.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Географія
Координати57°19′00″ пн. ш. 29°15′00″ сх. д. / 57.316666666667° пн. ш. 29.25° сх. д.
Площа55 399 км² (48-е)
  • внутр. вод5,2 %
  • найвища точкаQ115574982
Часовий поясMSK (UTC+3)
Населення
Чисельність574 480 осіб (67-е) (2025)
Густота10,37 осіб/км²
Економіка
Економ. районПівнічно-Західний
Коди
ISO 3166-2RU-PSK Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗКАТО58 Редагувати інформацію у Вікіданих
Суб'єкта РФ60
Телефонний(+7)
Карти

Псковська область на карті суб'єктів Російської Федерації

Мапа
CMNS: Псковська область у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пско́вська о́бласть (рос. Пско́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Західного федерального округу.

Адміністративний центр — Псков.

Утворена 23 серпня 1944 року, а 2 жовтня 1957 року до її складу увійшла Великолуцька область РРФСР.

Географія

Розташування

Псковська область межує з трьома державами: з Естонією, Латвією і Білоруссю. Крім того, межує з Ленінградською, Новгородською, Тверською і Смоленською областями.

 Ленінградська область
Естонія Естонія
Латвія Латвія 		 Новгородська область
 Тверська область
Білорусь Білорусь  Смоленська область

Клімат

Рельєф

Псковська область розташована на північному заході Східно-Європейської (Руської) рівнини. Рельєф переважно низовинно-горбистий (середня висота — 110 м над рівнем моря) з трьома явно виокремленими височинами:

  • Лузька височина на півночі області з максимальною висотою 204 м. (г. Кочебуж)
  • Судомська височина в середній частині з найвищою точкою 293 м. (г. Судома)
  • Бежаницька височина на півдні з максимальною висотою — 339 м. (г. Лобно)

На заході в Печорському районі знаходяться східні схили височини Хаанья (заходить з території Естонії та Латвії), що геологічно виражена Локновським валом, а на південному сході — західні схили Валдайської височини на межі з Тверською областю. На кордоні з Білоруссю розташовані північні ділянки Невельсько-Городоцької височини. Між нею і Бежаницькою височиною розташована Вязевська височина з висотою до 264 м.

Мінімальна висота області — уріз Псковсько-Чудського озера — становить 30 м. У західній частині регіону розташована Псковська низовина, по якій тече річка Велика, а на сході — Приільменська низовина, по якій тече друга головна водна артерія області — річка Ловать. На півночі між Лузькою і Судомською височинами розташована Хиловська низовина, а в середній частині області (між Судомською і Бежаницькою височинами) — Соротська низовина. На крайній півночі розташована Плюссько-Лузька низовина.

Гідрографія

На території Псковської області знаходиться понад 3 тисячі озер, зокрема третє за величиною в Європі — Чудсько-Псковське озеро. Особливістю області також є делікатесна риба снеток, яка водиться лише в Псковській області.

Флора та фауна

Корисні копалини

Історія

Населення

Загальні характеристики

  • Чисельність населення: 574 480 осіб (2025)[1]
  • Густота населення: 10,37 осіб/км² (2025)
  • Питома вага міського населення: 73,67 % (2022)[2]
  • Природний рух населення, на 1000 осіб: −11,1 (2020)[3]
    • Народжуваність, на 1000 осіб: 8,0 (2020)[3]
    • Смертність, на 1000 осіб: 19,1 (2020)[3]
  • Середнє число дітей на одну жінку — 1,257 (2025)[4]
  • Середня очікувана тривалість життя, років: 67,69 (чоловіки — 62,85; жінки — 72,67) (2021)[5]
  • Співвідношення жінок на 1000 чоловіків: 1157 (2019)[6]

Етнічний склад населення

Етнічний склад населення Псковської області
Етнос 1959[7] 1970[8] 1979[9] 1989[10] 2002[11] 2010[12] 2021[13]
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Росіяни 920 818 96,7 845 433 96,6 815 701 95,9 797 436 94,2 717 101 94,3 616 432 95,0 545 061 95,8
Українці 6 863 0,7 8 804 1,0 10 519 1,2 15 352 1,8 12 471 1,6 8 636 1,3 3 663 0,6
Білоруси 4 451 0,5 5 756 0,7 8 772 1,0 12 496 1,5 9 664 1,3 6 772 1,0 3 101 0,5
Цигани 1 853 0,2 2 167 0,3 2 511 0,3 3 319 0,4 3 220 0,4 3 231 0,5 2 138 0,4
Вірмени 101 0,0 149 0,0 178 0,0 552 0,1 2 270 0,3 2 379 0,4 1 990 0,4
Таджики 448 0,1 1 052 0,2
Азербайджанці 57 0,0 78 0,0 195 0,0 890 0,1 1 319 0,2 1 272 0,2 1 044 0,2
Інші 17 723 1,9 12 906 1,5 13 063 1,5 15 246 1,8 14 786 1,9 9 623 1,5 11 037 1,9
Не вказали етнос 24 630 — 29 998 —

Адміністративно-територіальний поділ

Міські округи

Назва міста Населення (2025)[1]
Псков 185 486
Великі Луки 84 655

Муніципальні райони

Назва району Населення (2025)[1] Районний центр
Бежаницький район 9 533 смт Бєжаниці
Великолуцький район 18 712 м. Великі Луки
Гдовський район 8 339 м. Гдов
Дедовицький район 11 209 смт Дєдовичі
Дновський район 10 424 м. Дно
Красногородський район 6 048 смт Красногородськ
Куньїнський район 7 207 смт Кунья
Локнянський район 7 372 смт Локня
Невельський район 20 047 м. Невель
Новоржевський район 7 556 м. Новоржев
Новосокольницький район 11 228 м. Новосокольники
Опочецький район 14 449 м. Опочка
Островський район 26 410 м. Остров
Палкінський район 7 016 смт Палкино
Печорський район 17 858 м. Печори
Плюсський район 5 942 смт Плюса
Порховський район 14 259 м. Порхов
Псковський район 45 569 м. Псков
Пустошкинський район 6 993 м. Пустошка
Пушкіногорський район 6 912 смт Пушкінські гори
Питаловський район 9 327 м. Питалово
Себезький район 18 046 м. Себеж
Струго-Красненський район 9 184 смт Струги Красні
Усвятський район 4 699 смт Усвяти

Населені пункти

Населені пункти Псковської області з чисельністю населення понад 5 тисяч осіб (2025)[1]
Псков 185 486 Дно 7 569
Великі Луки 84 655 Порхов 6 692
Остров 20 655 Новосокольники 6 556
Невель 13 014 Дєдовичі 6 432
Печори 9 405 Себеж 5 861
Опочка 9 216 Питалово 5 265

Влада

Губернатори Псковської області

  • Добряков Анатолій Олексійович (24 жовтня 1991—5 травня 1992)
  • Туманов Владислав Миколайович (22 травня 1992—10 листопада 1996)
  • Михайлов Євген Едуардович (10 листопада 1996—17 грудня 2004)
  • Кузнєцов Михайло Варфоломійович (17 грудня 2004—16 лютого 2009)
  • Турчак Андрій Анатолійович (27 лютого 2009—12 жовтня 2017)
  • Ведерніков Михайло Юрійович (в.о. 12 жовтня 2017—17 вересня 2018; губернатор: 17 вересня 2018—дотепер)

Економіка

Наука, освіта й культура

Знамениті уродженці

Галерея

Пушкінські гори

У Святогірському монастирі, згідно з заповітом, є похованим Олександр Пушкін. Поблизу монастиря знаходився маєток Пушкіних Михайлівське, в сусідньому селі Тригірському жила муза Пушкіна Ганна Вульф.

  • Могила О. Пушкіна в Святогірському монастирі
    Могила О. Пушкіна в Святогірському монастирі
  • «Онегінська лава» у Тригірському
    «Онегінська лава» у Тригірському
  • Банька у Тригірському парку
    Банька у Тригірському парку
  • Річка Сороть
    Річка Сороть

Старий Ізборськ

Згідно з літописом, першим князем Ізборська був Трувор, брат новгородського Рюрика. На місцевому кладовищі, серед могил сучасних мешканців Ізборська знаходиться і поховання Трувора, так званий «Труворів хрест».

  • Мури давнього Ізборська
    Мури давнього Ізборська
  • Труворове городище
    Труворове городище
  • Муровані ворота у Старому Ізборську[14]
    Муровані ворота у Старому Ізборську[14]

Печори

Місто відоме завдяки Печорському монастирю, з головним храмом у стилі українського бароко, що знаходиться над монастирськими печерами з похованнями місцевих ченців, на зразок печер київської Лаври. Завдяки перебуванню у складі незалежної Естонії в 1919—1940 рр., монастир не зазнав плюндрування з боку більшовиків. Від часів естонської влади в місті залишилася протестантська кірха.

  • Печорський монастир
    Печорський монастир
  • Монастирський храм над входом у печери
    Монастирський храм над входом у печери
  • Мури Печорського монастиря
    Мури Печорського монастиря
  • Паломники біля стін Печорського монастиря
    Паломники біля стін Печорського монастиря
  • Монастирське стадо
    Монастирське стадо
  • Естонська кірха
    Естонська кірха

Примітки

  1. ↑ а б в г Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2025 года. Росстат.
  2. ↑ Численность населения по полу по субъектам Российской Федерации на 1 января 2022 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.).
  3. ↑ а б в Рождаемость, смертность и естественный прирост населения по субъектам Российской Федерации за 2020 год.
  4. ↑ Суммарный коэффициент рождаемости (число детей, рождённых одной женщиной на протяжении всего периода (15-49 лет).
  5. ↑ Демографический ежегодник России. Федеральная служба государственной статистики. Росстат. Архів оригіналу за 17 лютого 2022.
  6. ↑ Регионы России. Социально-экономические показатели. gks.ru. Росстат.
  7. ↑ Национальный состав Псковской области по переписи населения 1959 г. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Национальный состав Псковской области по переписи населения 1970 г. Демоскоп. Архів оригіналу за 18 квітня 2016.
  9. ↑ Национальный состав Псковской области по переписи населения 1979 г. Демоскоп. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  10. ↑ Национальный состав Псковской области по переписи населения 1989 г. Демоскоп. Архів оригіналу за 18 квітня 2016.
  11. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 21 квітня 2013.
  12. ↑ Официальный сайт Всероссийской переписи населения 2010 года. Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 7 січня 2019.
  13. ↑ Итоги Всероссийской переписи населения 2020 года. Том 5. Национальный состав и владение языками. 5.1 Национальный состав населения на 1 октября 2021 года. Архів оригіналу за 17 листопада 2023.
  14. ↑ На відміну від решти сільської Росії, на Псковщині було розповсюджене кам'яне будівництво.

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).