Додаток (мовознавство)
Дода́ток, також об'єкт[1] (лат. objectum) — об'єкт, на який спрямована дія або стосовно якого ця дія відбувається. У мовленні відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? що? ким? чим? на кому? на чому?. У синтаксичному розборі підкреслюється рисками: — — — — — — —
Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками.
Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.
До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку.
- Я побачив (кого?) гарну дівчину.
- Футболісти кидають (що?) м'яч.
Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:
- Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко)
- Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар)
В усіх інших випадках додатки непрямі. Перед непрямими додатками можуть стояти прийменники:
- читати дитині, принести матері, малювати олівцем, розізлитися на дружину.
Типи додатків у різних мовах
Англійська мова
У традиційній англійській граматиці виділяють три типи додатків: прямі додатки, непрямі додатки та додатки прийменників (прийменникові додатки). Їх ілюструє таблиця (приклади англійською мовою з українським перекладом):
| Тип | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Прямий додаток | She sees the dog | Вона бачить собаку |
| Непрямий додаток | I gave the man salt | Я дав чоловікові сіль |
| Додаток прийменника | You fish for salmon | Ти ловиш лосося |
Непрямі додатки часто виражаються як додатки прийменників, що ускладнює традиційну типологію, наприклад: «I gave salt to the man» («Я дав сіль чоловікові»).
Інші мови
Деякі китайські дієслова можуть мати два прямі додатки, один з яких тісніше пов'язаний із дієсловом, ніж другий; їх можна називати «внутрішнім» і «зовнішнім» додатками.
Секундативні мови (англ. secundative languages) не розрізняють прямого й непрямого додатків, а натомість розрізняють первинний і вторинний додатки (англ. primary and secondary objects).[2] До цієї типологічної категорії належить багато африканських мов.[3]
Кілька слов'янських[4] та аглютинативних мов (наприклад, турецька,[5] угорська, фінська[6]) використовують свої відмінкові системи, щоб розрізняти прямий і непрямий додатки. Перший зазвичай виражається знахідним відмінком, а другий — давальним або алативом. Через будову слів у давальному відмінку в угорській мові непрямі додатки радше зараховують до ад'юнктів, а не до додатків.[7]
Синтаксична категорія
Типовий додаток — це займенник, іменник або іменникова група, але додаток може належати й до інших синтаксичних категорій. Таблиця показує, до яких синтаксичних категорій може належати додаток в англійській мові (приклади з українським перекладом):
| Категорія | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Іменник (група) або займенник | The girl ate fruit. | Дівчина їла фрукти. |
| Підрядне речення з that | We remembered that we had to bring something. | Ми згадали, що мали щось принести. |
| Безсполучникове підрядне речення (англ. bare clause) | We remembered we had to bring something. | Ми згадали: треба було щось принести. |
| Підрядне речення з for | We were waiting for him to explain. | Ми чекали, поки він пояснить. |
| Питальне підрядне речення | They asked what had happened. | Вони запитали, що сталося. |
| Вільне відносне речення (англ. free relative clause) | I heard what you heard. | Я чув те, що чув ти. |
| Герундій (група або речення) | He stopped asking questions. | Він перестав ставити запитання. |
| Інфінітив з to | Sam attempted to leave. | Сем спробував піти. |
| Катафоричне it | I believe it that she said that. | Я вірю в те, що вона це сказала. |
| Прийменникова група | The student submitted his homework to the teacher. | Студент здав домашнє завдання вчителеві. |
Розпізнавання додатків
Для розпізнавання додатків можна застосовувати низку критеріїв, наприклад:[8]
- Підмет пасивного речення. Більшість додатків в активних реченнях може ставати підметом відповідних пасивних речень.[9]
- Позиція в реченні. У мовах зі строгим порядком слів підмет і додаток у нейтральних розповідних реченнях, як правило, посідають усталені позиції.
- Морфологічний відмінок. У мовах із відмінковими системами додатки виражаються певними відмінками (знахідним, давальним, родовим, орудним тощо).
Щодо цих критеріїв мови істотно різняться. Перший критерій здебільшого надійно визначає додатки в англійській мові, наприклад:
- Fred gave me a book. («Фред дав мені книжку».)
- A book was given (to) me. («Книжку дали мені».) — пасивне речення показує, що a book у вихідному реченні є додатком.
- I was given a book. («Мені дали книжку».) — пасивне речення показує, що me у вихідному реченні є додатком.
Другий критерій також надійний для аналітичних мов, таких як англійська, оскільки завдяки порівняно строгому порядку слів додаток в англійських розповідних реченнях зазвичай стоїть після дієслова (дієслів). У більшості мов із фіксованим порядком слів підмет передує додатку. Натомість у дуже невеликої частки (приблизно 2,9 %) мов світу базовим є порядок «додаток — підмет».[10]
Класи дієслів
Дієслова можна класифікувати за кількістю та (або) типом додатків, які вони мають або не мають при собі. У таблиці наведено огляд деяких класів дієслів (приклади англійською мовою з українським перекладом):[11]
| Перехідні дієслова | Кількість додатків | Приклади | Переклад |
|---|---|---|---|
| Монотранзитивні (англ. monotransitive) | Один додаток | I fed the dog. | Я нагодував собаку. |
| Дитранзитивні (англ. ditransitive) | Два додатки | You lent me a lawnmower. | Ти позичив мені газонокосарку. |
| Тритранзитивні (англ. tritransitive) | Три додатки | I'll trade you this bicycle for your binoculars.[12] | Я віддам тобі цей велосипед за твій бінокль. |
| Неперехідні дієслова | Семантична роль підмета | Приклади | Переклад |
| Неакузативні (англ. unaccusative) | Пацієнс | The man stumbled twice, The roof collapsed. | Чоловік двічі спіткнувся. Дах обвалився. |
| Неергативні (англ. unergative) | Агенс | He works in the morning, They lie often. | Він працює вранці. Вони часто брешуть. |
Ергативні дієслова (англ. ergative verbs)[13] та дієслова з опущенням додатка[14] можуть бути і перехідними, і неперехідними, як показано в таблиці на англійських прикладах:
| Перехідні | Приклад | Переклад |
|---|---|---|
| Ергативне | The submarine sank the freighter. | Підводний човен потопив вантажне судно. |
| З опущенням додатка | We have already eaten dinner. | Ми вже з'їли вечерю. |
| Неперехідні | Приклад | Переклад |
| Ергативне | The freighter sank. | Вантажне судно затонуло. |
| З опущенням додатка | We have already eaten. | Ми вже поїли. |
Ергативні дієслова й дієслова з опущенням додатка тут розрізнено за роллю підмета. Додаток перехідного ергативного дієслова є підметом відповідного неперехідного ергативного дієслова. Натомість у дієслів з опущенням додатка підмет лишається незмінним незалежно від того, є додаток чи його немає.
Примітки
- ↑ Об'єкт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Klamer, Marian; Schapper, Antoinette (2012). 'Give' Constructions in the Papuan Languages of Timor -Alor-Pantar. Linguistic Discovery (англ.). 10 (3). doi:10.1349/PS1.1537-0852.A.421.
- ↑ Dryer, Matthew S. (Грудень 1986). Primary Objects, Secondary Objects, and Antidative. Language (англ.). 62 (4): 808—845. doi:10.2307/415173. JSTOR 415173.
- ↑ Janda, Laura A. (1993). The Shape of the Indirect Object in Central and Eastern Europe. The Slavic and East European Journal (англ.). 37 (4): 533—563. doi:10.2307/308461. ISSN 0037-6752. JSTOR 308461.
- ↑ Knecht, Laura Ellen (1985). Subject and object in Turkish (Дисертація доктора філософії) (англ.). Massachusetts Institute of Technology. hdl:1721.1/15201.
- ↑ Hurskainen, Arvi (2018), Subject and object case in English to Finnish Machine Translation, SALAMA - Swahili Language Manager, Technical reports on language technology (англ.), Helsinki, процитовано 15 серпня 2025
- ↑ Dalmi, Gréte (2011). Dative Causatives in Hungarian. Roczniki Humanistyczne (англ.). 59 (5): 55—78. ISSN 0035-7707.
- ↑ Подібний перелік ознак, за якими розпізнають (прямі) додатки, див. у Biber et al. (1999:126).
- ↑ Про пасив як діагностичний критерій для розпізнавання додатків див., наприклад, Freeborn (1995:175) і Biber et al. (1999:126).
- ↑ Dryer, Matthew S. (2013). Order of Subject, Object and Verb. У Dryer, Matthew S.; Haspelmath, Martin (ред.). The World Atlas of Language Structures Online (англ.). Leipzig: Max Planck Institute for Evolutionary Anthropology.
- ↑ Про класифікацію перехідних дієслів за тим самим принципом, але з іншою термінологією див., наприклад, Conner (1968:103 і наст.).
- ↑ Mita, Ryohei (2009). On Tritransitive Verbs. У John Ole Askedal (ред.). Germanic Languages and Linguistic Universals. The development of the Anglo-Saxon language and linguistic universals, 1 (англ.). John Benjamins Publishing. с. 121–. ISBN 978-90-272-1068-5. OCLC 901653606. Процитовано 22 липня 2019. цитує Huddleston, Rodney; Pullum, Geoffrey K. (15 квітня 2002). The Cambridge Grammar of the English Language (англ.). Cambridge University Press. с. 219. ISBN 978-0-521-43146-0. OCLC 1109226511. Процитовано 22 липня 2019.
- ↑ Про ергативні дієслова див., наприклад, Collins Cobuild English Grammar (1995:155 і наст.) і Biber et al. (1999:155 і наст.).
- ↑ Термін дієслово з опущенням додатка (object-deletion verb) запозичено з Biber et al. (1999:147). Такі дієслова також називають амбітранзитивними.
Джерела
- Вихованець І.Р. (1993). Граматика української мови. Синтаксис. Київ: Либідь.
- О. В. Заболотний, В. В. Заболотний «Рідна мова 8 клас»
Література
- Biber, D. et al. 1999. Longman Grammar of spoken and written English. Essex, England: Pearson Education limited.
- Collins Cobuild English Grammar 1995. London: HarperCollins Publishers.
- Conner, J. 1968. A grammar of standard English. Boston: Houghton Mifflin Company.
- Freeborn, D. 1995. A course book in English grammar: Standard English and the dialects, 2nd edition. London: MacMillan Press LTD.
Посилання
- Додаток // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).