Проців
| село Проців | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Бориспільський | ||
| Тер. громада | Вороньківська сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA32040030080066474 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1096 | ||
| Населення | ▼1031 | ||
| Площа | 5,868 км² | ||
| Густота населення | 178,43 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 08344 | ||
| Телефонний код | +380 4595 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°14′8″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 30.78611° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
92 м | ||
| Водойми | оз. Кошарище, оз. Чорненьке | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Вороньків, вул.Паркова,2 | ||
| Карта | |||
  Проців | |||
 Проців | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Про́ців — село у Вороньківській сільській громаді Бориспільського району Київської області.
Географія
Водойми на території села — р. Павлівка, оз. Кошарище, оз. Чорненьке.
Місцевості (кутки) села
У Процеві відомі наступні назви кутків: Лебедівка, Сальків, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.[1]
Герб
У щиті, перетятому зеленим і лазуровим, вузька золота хвилеподібна балка. Поверх усього срібний лебідь з чорними очима і червоними дзьобом та лапами, з розпростертими крилами на золотих гребенях хвиль.[2]
Історія
Сучасне село складається з трьох раніше окремих сіл: Салькова, Софіївки і Процева. Найдавнішим є Сальков - історія села бере свій початок щонайменше з часів Київської Русі. Тоді було відоме як городище Сальків.
Церква також була лише у Салькові.[3]
У середні віки, за Гетьманщини, виникло селище Проців, що входило до складу Вороньківської сотні Переяславського полку. Пізніше, з середини XVIII ст. у Бориспільській сотні Київського полку.
За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Проців було 46 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 190 «казених людей».[4]
Є на мапі 1787 року.[5]
У радянський період у Процеві було засноване одне з перших колективних господарств на території Бориспільського району — артіль «Колос» (1923). Вона об'єднувала 15 родин з 44 їдцями. 1924 року селяни Процівської артілі «Колос» та Ревненської артілі «Не гуляй нива» утворили нове спільне господарство — комуну ім. Леніна.
В 1933 році в селі проживало 1542 жителів і налічувалось 165 дворів. З села Проців виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективного господарства та запаси селянських родин. Від голоду померло в 1932—1933 роках 148 жителів. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев'яний хрест.[6]
Об'єднання Проціва, Софіївки та Сальківа відбулось між 1946 і 1951 роками.
Історія вулиці Івана Кудрі
1912 — Іван Кудря, радянський диверсант-розвідник, чекіст. Боровся проти українського національно-визвольного руху, здійснював теракти й диверсії,[7][8] уродженець села.
-
Пам'ятник Івану Кудрі у Процеві, ще стоїть, чекає декомунізації -
Братська могила воїнів Червоної Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової війни
Уродженці
- Тименко Григорій (1945—1968) — український поет. Один із шістдесятників.
Див. також
Посилання
- ↑ Стаття «Проців туристичний: красу створюють самі люди» на сайті газети «ВІСТІ. Інформація. Реклама». Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Герб села
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269
- ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.196-197 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
- ↑ У Києві запропонували перейменувати вулицю Івана Кудрі: що про нього відомо. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
- ↑ Порошенко запропонував перейменувати вулицю "чекіста" Івана Кудрі у Києві на честь сенатора Маккейна. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).