Протостега
| ?† Протостега Час існування: пізня крейда, 83.5 млн р. т. | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| — | Чотириногі (Tetrapoda) |
| — | Амніоти (Amniota) |
| — | Завропсиди (Sauropsida) |
| Ряд: | Testudines |
| Підряд: | Cryptodira |
| Родина: | †Protostegidae |
| Рід: | †Protostega Cope, 1871 |
| Вид: | Протостега |
| Біноміальна назва | |
| Protostega gigas | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Protostega |
 EOL: | 4522539 |
| Fossilworks: | 36368 |
Протостега (лат. Protostega) — гігантська морська черепаха крейдяного періоду. Належить до вимерлого крейдяного родини Protostegidae, близького до сучасних шкірястих черепах. Описана Е. Д. Копом в 1872 році на підставі залишків пластрона, знайдених в 1871 році в канзаських крейдяних відкладеннях.
Морфологія
Гігантська черепаха, завдовжки до 3,4 метра, але звичайні розміри близько 2—2,5 метра. Відрізняється відносно дуже великими розмірами черепа, ширина черепа майже дорівнює довжині. Дзьоб слабо заломлений вниз і не так виділяється, як в архелона. Широка альвеолярна поверхня верхньої щелепи тягнеться майже до очної ямки. Дуже потужний латеральний відросток плечової кістки. Невральний кіль нерівний. Реброві пластинки відносно розвинені, фонтанелі в карапаксі менше, ніж в архелона. Краєві пластинки рівні. Кістки пластрона великі, черевна фонтанель невелика. Ласти відносно коротше, ніж в архелона. Походить з древніших відкладень, ніж архелон, входить у фауну Ніобрари (коньяк-сантон). Відома з Канзасу, Південної Дакоти, Колорадо, Вайомінга, Алабами, Міссурі, Техасу. Не виключено існування цього роду і поза Північною Америкою (наприклад, у верхній крейді Англії або Східної Азії, також Марокко). Типовий вид — P. gigas. Вказується на існування не менше 5 видів, які можуть бути синонімами типового.
Спосіб життя
По способу життя могла відрізнятися від архелона, зважаючи на відмінності в будові черепа. Можливо, харчувалася молюсками, можливо, навіть водоростями. Також як і для архелона, відомі залишки скелетів зі слідами зубів акул (і самими зубами, застряглими в кісті). Ймовірно, акули об'їдали мертвих черепах.
Відомі випадки, коли задні ласти протостегід приймали за «скелет руки людини крейдяного періоду», що активно використовують у своїх цілях креаціоністи.
У фільмах
Протостега стала одним з героїв 3D фільму «Морські чудовиська — доісторична пригода» (2007).
Див. також
Примітки
Література
- Основы палеонтологии: Земноводные, пресмыкающиеся и птицы / под ред. Рождественского А. К., Татаринова Л. П. — М.: Наука, 1964. С. 418.
Посилання
- http://animals.nationalgeographic.com/animals/prehistoric/protostega.html [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.archive.org/details/oncertainportion12hayo
- http://www.oceansofkansas.com/Strnbrg99a.html [Архівовано 19 березня 2011 у Wayback Machine.]\
- http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3790/is_200401/ai_n9368107/pg_1
- http://paleo.cc/fossils/hands.htm [Архівовано 6 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20160305130607/http://www.seattleluxury.com/information/entry/Protostegidae
|
Це незавершена стаття про викопних плазунів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).