YaChudo

Пропорція (математика)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Приклад пропорції

Пропо́рція (від лат. proportio — рівняю) — в математиці рівність двох відношень.
Записується як:

a : b = c : d {\displaystyle a:b=c:d}

або як:

a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}}

І читається: «a відноситься до b так само, як c відноситься до d».
У пропорції всі члени натуральні. Члени a та d називають крайніми членами пропорції, а b та c — середніми.

Властивості пропорції

Основна властивість

У пропорції добуток крайніх членів дорівнює добутку середніх членів.
Якщо a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}} , то a d = b c {\displaystyle ad=bc}
Наприклад,

3 20 = 6 40 {\displaystyle {\frac {3}{20}}={\frac {6}{40}}}
3 × 40 = 20 × 6 = 120 {\displaystyle 3\times 40=20\times 6=120}

Властивість обернення

У пропорції, якщо переставити місцем перший крайній член із першим середнім членом, а другий середній — із другим крайнім, то знову вийде пропорція.
Якщо a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}} , то b a = d c {\displaystyle {\frac {b}{a}}={\frac {d}{c}}}
Наприклад, 4 12 = 20 60 {\displaystyle {\frac {4}{12}}={\frac {20}{60}}}

12 4 = 60 20 {\displaystyle {\frac {12}{4}}={\frac {60}{20}}}

Перевіримо основною властивостю:

12 × 20 = 4 × 60 = 240 {\displaystyle 12\times 20=4\times 60=240}

Властивість переставляння

У пропорції, якщо поміняти місцями крайні або середні члени, або і ті і ті, знову вийде пропорція.
Якщо a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}} , то d b = c a {\displaystyle {\frac {d}{b}}={\frac {c}{a}}} , a c = b d {\displaystyle {\frac {a}{c}}={\frac {b}{d}}} , : d c = b a {\displaystyle {\frac {d}{c}}={\frac {b}{a}}}
Наприклад, 5 6 = 30 36 {\displaystyle {\frac {5}{6}}={\frac {30}{36}}}

36 6 = 30 5 {\displaystyle {\frac {36}{6}}={\frac {30}{5}}}
5 30 = 6 36 {\displaystyle {\frac {5}{30}}={\frac {6}{36}}}
36 30 = 6 5 {\displaystyle {\frac {36}{30}}={\frac {6}{5}}}

Перевірімо:

36 × 5 = 6 × 30 = 5 × 36 = 30 × 6 = 36 × 5 = 30 × 6 = 180 {\displaystyle 36\times 5=6\times 30=5\times 36=30\times 6=36\times 5=30\times 6=180}

Властивості додавання і віднімання

Властивість додавання

У пропорції сума першого і другого членів відноситься до першого або другого члена так само, як сума третього і четвертого членів відноситься до третього або четвертого члена.
Якщо a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}} , то a + b a = c + d c {\displaystyle {\frac {a+b}{a}}={\frac {c+d}{c}}} , a + b b = c + d d {\displaystyle {\frac {a+b}{b}}={\frac {c+d}{d}}}
Наприклад:

5 10 = 30 60 {\displaystyle {\frac {5}{10}}={\frac {30}{60}}}
5 + 10 5 = 30 + 60 30 = 15 5 = 90 30 {\displaystyle {\frac {5+10}{5}}={\frac {30+60}{30}}={\frac {15}{5}}={\frac {90}{30}}}
5 + 10 10 = 30 + 60 60 = 15 10 = 90 60 {\displaystyle {\frac {5+10}{10}}={\frac {30+60}{60}}={\frac {15}{10}}={\frac {90}{60}}}

Перевірімо:

15 × 30 = 5 × 90 = 450 {\displaystyle 15\times 30=5\times 90=450}
15 × 60 = 10 × 90 = 900 {\displaystyle 15\times 60=10\times 90=900}

Властивість віднімання

У пропорції, якщо перший член більший за другий (і тому третій член більший за четвертий) різниця першого і другого членів відноситься до першого або другого члена так само, як різниця третього і четвертого членів відноситься до третього або четвертого члена.
Якщо a b = c d {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {c}{d}}} (де a > b {\displaystyle a>b} і c > d {\displaystyle c>d} ), то a − b a = c − d c {\displaystyle {\frac {a-b}{a}}={\frac {c-d}{c}}} , : a − b b = c − d d {\displaystyle {\frac {a-b}{b}}={\frac {c-d}{d}}}
Наприклад:

50 15 = 10 3 {\displaystyle {\frac {50}{15}}={\frac {10}{3}}}
50 − 15 50 = 10 − 3 10 = 35 50 = 7 10 {\displaystyle {\frac {50-15}{50}}={\frac {10-3}{10}}={\frac {35}{50}}={\frac {7}{10}}}
50 − 15 15 = 10 − 3 3 = 35 15 = 7 3 {\displaystyle {\frac {50-15}{15}}={\frac {10-3}{3}}={\frac {35}{15}}={\frac {7}{3}}}

Перевірмо:

35 × 10 = 50 × 7 = 350 {\displaystyle 35\times 10=50\times 7=350}
35 × 3 = 15 × 7 = 105 {\displaystyle 35\times 3=15\times 7=105}

Знаходження членів пропорції

Невідомий крайній

Щоб знайти невідомий крайній, достатньо поділити добуток середніх членів на відомий крайній.
Якщо x a = b c {\displaystyle {\frac {x}{a}}={\frac {b}{c}}} , то x = a b c {\displaystyle x={\frac {ab}{c}}}
Наприклад:

x 6 = 30 90 {\displaystyle {\frac {x}{6}}={\frac {30}{90}}}
x = 6 × 30 90 = 180 90 = 2 {\displaystyle x={\frac {6\times 30}{90}}={\frac {180}{90}}=2}

Невідомий середній

Щоб знайти невідомий середній, достатньо добуток крайніх членів поділити на відомий середній.
Якщо a x = b c {\displaystyle {\frac {a}{x}}={\frac {b}{c}}} , то x = a c b {\displaystyle x={\frac {ac}{b}}}
Наприклад:

15 x = 30 10 {\displaystyle {\frac {15}{x}}={\frac {30}{10}}}
x = 15 × 10 30 = 150 30 = 5 {\displaystyle x={\frac {15\times 10}{30}}={\frac {150}{30}}=5}

Невідомий середній, якщо середні члени однакові

Щоб знайти невідомий середній, якщо середні члени однакові, достатньо знайти квадратний корінь добутку крайніх членів.
Якщо a x = x b {\displaystyle {\frac {a}{x}}={\frac {x}{b}}}
, то x = a b {\displaystyle x={\sqrt {ab}}}
Наприклад:

6 x = x 600 {\displaystyle {\frac {6}{x}}={\frac {x}{600}}}
x = 6 × 600 = 3600 = 60 {\displaystyle x={\sqrt {6\times 600}}={\sqrt {3600}}=60}

Як знаходити невідомі середній і крайній

Як знаходити невідомі середній і крайній, знаючи суму відомих середнього і крайнього

Достатньо додати відомі члени, потім знайти такі числа, до якого сума невідомих членів відноситься так само, як сума відомих членів до кожного з них:
Якщо a b = x y {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {x}{y}}} , то:

  • x = ( x + y ) a a + b {\displaystyle x={\frac {(x+y)a}{a+b}}}
  • y = ( x + y ) b a + b {\displaystyle y={\frac {(x+y)b}{a+b}}}

Наприклад:

10 12 = x y {\displaystyle {\frac {10}{12}}={\frac {x}{y}}} , де x + y = 66 {\displaystyle x+y=66}
10 + 12 = 22 {\displaystyle 10+12=22}
x = 66 × 10 22 = 660 22 = 30 {\displaystyle x={\frac {66\times 10}{22}}={\frac {660}{22}}=30}
y = 66 × 12 22 = 792 22 = 36 {\displaystyle y={\frac {66\times 12}{22}}={\frac {792}{22}}=36}

Як знаходити невідомі середній і крайній, знаючи різницю відомих середнього і крайнього

Достатньо відняти відомі члени, потім знайти такі числа, до якого різниці невідомих членів відноситься так само, як різниця відомих членів до кожного з них:
Якщо a b = x y {\displaystyle {\frac {a}{b}}={\frac {x}{y}}} , то:

  • x = ( x − y ) a a − b {\displaystyle x={\frac {(x-y)a}{a-b}}}
  • y = ( x − y ) b a − b {\displaystyle y={\frac {(x-y)b}{a-b}}}

Наприклад:

15 9 = x y {\displaystyle {\frac {15}{9}}={\frac {x}{y}}} , де x − y = 12 {\displaystyle x-y=12}
15 − 9 = 6 {\displaystyle 15-9=6}
x = 12 × 15 6 = 180 6 = 30 {\displaystyle x={\frac {12\times 15}{6}}={\frac {180}{6}}=30}
y = 12 × 9 6 = 108 6 = 18 {\displaystyle y={\frac {12\times 9}{6}}={\frac {108}{6}}=18}

Пропорційні величини

Прямо пропорційні величини

Уявімо, що ми купили 1 кг яблук і заплатили 8 грн. Якщо ми купимо 2 кг, то заплатимо 16 грн., якщо 3 — то 24 грн. і т. д.
Маса наших яблук завжди так само відноситься до кошту. Якщо поїзд рухається зі швидкостю 30 км/год, то за 2 години він проїде 60 км, за 3 — 90 км і т. д.

Маса яблук і кошт, або час, за який рухається поїзд, називають прямо пропорційними величинами. Взагалі, дві величини прямо пропорційні, коли, якщо збільшити або зменшити в певну кількість раз першу, то друга збільшується або зменшується в стільки раз, тобто ці величини можна записати як

x = k y {\displaystyle x=ky}

де k — коефіцієнт пропорційності.

Обернено пропорційні величини

Очевидно, що чим більше людей думають про те, щоб прибрати в будинку, тим менше часу треба буде. Якщо самому треба 10 год, то вдвох — 5 год, в трьох — 31/3 год і т. д. Кількість людей, які прибирають, і час, — обернено пропорційні величини. Дві величини обернено пропорційні, якщо, коли помножити на якесь число першу, то друга помножиться на обернений дріб.

Див. також

Джерела

Література

  • М. Я. Выгодский «Справочник по элементарной математике», М., 1974

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).