YaChudo

Пропаналь

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Пропаналь
Назва за IUPAC Пропаналь
Систематична назва Пропаналь
Інші назви Пропіоновий альдегід, метилацетальдегід
Ідентифікатори
Номер CAS 123-38-6
Номер EINECS 204-623-0
Номер EC 605-018-00-8
KEGG C00479 Редагувати інформацію у Вікіданих
ChEBI 17153 Редагувати інформацію у Вікіданих
RTECS UE0350000
SMILES CCC=O[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
InChI InChI=1S/C3H6O/c1-2-3-4/h3H,2H2,1H3 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер Бельштейна 506010 Редагувати інформацію у Вікіданих
Властивості
Молекулярна формула C3H6O
Молярна маса 58,1 г/моль
Молекулярна маса 58 а. о. м.
Зовнішній вигляд Безбарвна рідина
Запах Різкий
Тпл -81 °C
Ткип 48,8 °C
Розчинність (вода) 20г/100г( 20 °C)
Тиск насиченої пари 31,3 кПа (20 °C)
Термохімія
Ст. ентропія So
298
304.5 Дж/(моль•К)
Небезпеки
Класифікація ЄС Горючий (F)
Подразник(Xі)
R/S фрази R11 R36/37/38 S2 S9 S16 S33
NFPA 704
3
2
2
Температура спалаху −30 °C
Температура самозаймання 207 °C
Вибухові границі 2,6–17,0 %
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Формальдегід, Ацетальдегід
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Пропаналь (пропіоновий альдегід) — це альдегід пропанової кислоти з хімічною формулою CH 3 − CH 2 − CHO {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO}}} .

Фізичні властивості

За звичайних умов пропаналь є безбарвною рідиною з різким запахом, що замерзає при -81 °С та кипить при 48,8 °С. Відносна густина — 0,807. При 25 °С погано розчиняється у воді, при 20 °Срозчинність у воді становить 20г/100мл. При 20 °С він також змішується з етанолом та діетиловим ефіром. Ентальпія утворення становить -215.6 для рідини та 185,6 для газу.

Хімічні властивості

Реакції з нуклеофілами

Може приєднувати воду з утворенням нестійкого гідрату пропаналю:

CH 3 − CH 2 − CHO + H 2 O ↽ − ⇀ CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) 2 {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + H_2O <<=> CH_3-CH_2-CH(OH)2}}}

У кислому середовищі взаємодіє з метанолом з утворенням метилацеталю пропаналю, а потім диметилацеталю пропаналю:

CH 3 − CH 2 − CHO + CH 3 OH ⇌ H + CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − O − CH 3 {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO +CH_3OH <=>[H^+]CH_3-CH_2-CH(OH)-O-CH_3}}}

CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − O − CH 3 + CH 3 OH ⇌ H + CH 3 − CH 2 − CH ( OCH 3 ) 2 + H 2 O {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CH(OH)-O-CH_3 + CH_3OH <=>[H^+]CH_3-CH_2-CH(OCH_3)_2 + H2O}}}

Перша реакція (реакція нуклеофільного приєднання) протікає в два етапи. Спочатку іон водню приєднується до альдегіду, утворюючи карбокатіон. Потім приєднується OCH3- зі спирту, а H+, що залишився, виходить:

CH 3 − CH 2 − CHO + H + ↽ − − ⇀ CH 3 − CH 2 − C + ( OH ) H + H + OCH 3 − ↽ − − ⇀ CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) OCH 3 + H + {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + H+ <=> CH_3-CH_2-C+(OH)H + H+OCH_3- <=> CH_3-CH_2-CH(OH)OCH_3 + H+}}}

Аналогічно взаємодіє з тіолами:

CH 3 − CH 2 − CHO + CH 3 SH ⇌ H + CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − S − CH 3 {\displaystyle {\ce {CH3-CH2-CHO +CH3SH <=>[H^+]CH3-CH2-CH(OH)-S-CH3}}}

CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − S − CH 3 + CH 3 SH ⇌ H + CH 3 − CH 2 − CH ( SCH 3 ) 2 {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CH(OH)-S-CH_3 + CH_3SH <=>[H^+]CH_3-CH_2-CH(SCH_3)_2}}}

Взаємодіє з первинними амінами з утворенням імінів:

CH 3 − CH 2 − CHO + H 2 NR ⟶ CH 3 − CH 2 − CH = NR + H 2 O {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + H_2NR -> CH_3-CH_2-CH=NR + H_2O}}}

У лужному середовищі взаємодіє з синильною кислотою з утворенням 2-гідроксибутанонітрилу:

CH 3 − CH 2 − CHO + H − C ≡ N → O H − CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − C ≡ N {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + H-C#N ->[OH^-]CH_3-CH_2-CH(OH)-C#N}}}

Гідроксид-аніон необхідний для того, що слабкий нуклеофіл (синильна кислота) перетворився у сильний нуклеофіл (CN-):

HCN + OH − ↽ − − ⇀ H 2 O + CN − {\displaystyle {\ce {HCN + OH- <=> H_2O + CN-}}}

Конденсація

Реакція конденсації відбувається у лужному середовищі при температурі 10 °С. В результаті утворюється 3-гідрокси-2-метилпентаналь:

2 CH 3 − CH 2 − CHO → O H − , 10 o C CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − CH ( CH 3 ) − COH {\displaystyle {\ce {2CH_3-CH_2-CHO->[OH^-, 10^oC]CH_3-CH_2-CH(OH)-CH(CH_3)-COH}}}

Ця реакція протікає поетапно: спочатку гідроксид-аніон відриває від однієї з молекул пропаналю протон, перетворюючи її у карбоаніон:

CH 3 − CH 2 − CHO + OH − ⟶ CH 3 − CH − − CHO + H 2 O {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2 -CHO + OH- -> CH_3-CH- -CHO + H_2O}}}

Далі інша молекула забирає цей протон, утворюючи карбокатіон:

CH 3 − CH 2 − CHO + H + OH − ⟶ CH 3 − CH 2 − CH − OH + + OH − {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + H+OH- -> CH_3-CH_2-CH-OH+ + OH-}}}

Потім ці іони об'єднуються:

CH 3 − CH − − CHO + CH 3 − CH 2 − CH − OH + ⟶ CH 3 − CH 2 − CH ( OH ) − CH ( CH 3 ) − CHO {\displaystyle {\ce {CH_3-CH- -CHO + CH_3-CH_2-CH-OH+ ->CH_3-CH_2-CH(OH)-CH(CH_3)-CHO}}}

Тримеризація

Пропаналь, як і інші альдегіди, здатний до тримеризації:

Ця реакція відбувається поетапно. Спочатку галогеноводень розпадається на іони, і до протона приєднуються дві молекули пропаналю, утворюючи карбокатіон. Далі до позитивного атома вуглецю в карбокатіоні приєднується третя молекула пропаналю, утворюючи інший карбокатіон. Потім від карбокатіону відривається протон, при цьому атом кисню з гідроксильної групи з'єднується з атомом вуглецю на протилежному кінці молекули, який був заряджений позитивно, і відбувається тримеризація.

Окисно-відновні реакції

Відновлення

Пропаналь може відновлюватися до пропанолу за допомогою гідрату літію:

CH 3 − CH 2 − CHO + LiH ⟶ CH 3 − CH 2 − CH 2 − OLi + H 2 O ⟶ CH 3 − CH 2 − CH 2 − OH + LiOH {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + LiH -> CH_3-CH_2-CH_2-OLi + H_2O -> CH_3-CH_2-CH_2-OH + LiOH}}}

Окиснення

Може окиснюватися за допомогою [Ag(NH3)2]OH або Cu(OH)2. Аміачний розчин гідроксиду срібла окиснює пропаналь до пропіонату амонію (реакція срібного дзеркала):

CH 3 − CH 2 − CHO + 2 [ Ag ( NH 3 ) 2 ] OH → t CH 3 − CH 2 − C ( O ) − ONH 4 + 2 Ag + 3 NH 3 + H 2 O {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + 2[Ag(NH_3)_2]OH ->[t]CH_3-CH_2-C(O)-ONH_4 + 2Ag + 3NH_3 + H_2O}}}

Гідроксид міді окиснює пропаналь до пропанової кислоти:

CH 3 − CH 2 − CHO + 2 Cu ( OH ) 2 → t CH 3 − CH 2 − COOH + H 2 O + 2 CuOH {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CHO + 2Cu(OH)_2->[t]CH_3-CH_2-COOH + H_2O + 2CuOH}}}

Отримання

Пропаналь можна отримати за допомогою окиснення пропанолу під дією оксиду хрому(VI):

CH 3 − CH 2 − CH 2 OH + 1 2 O 2 → C r O 3 CH 3 − CH 2 − CHO + H 2 O {\displaystyle {\ce {CH_3-CH_2-CH_2OH + 1/2O2 ->[CrO_3]CH_3-CH_2-CHO + H_2O}}}

Ще можна отримати за допомогою гідроформілювання етилену:

CH 2 = CH 2 + CO + H 2 → C o 2 ( C O ) 8 , p , t CH 3 − CH 2 − CHO {\displaystyle {\ce {CH_2=CH_2 + CO + H_2 ->[Co_2(CO)_8, p, t]CH_3-CH_2-CHO}}}

Також можна отримати відновленням хлорпропаналю:

CH 3 − CH 2 − CClO + H 2 → P d / B a S O 4 CH 3 − CH 2 − CHO + HCl {\displaystyle {\ce {CH3-CH2-CClO + H2 ->[Pd/BaSO4]CH3-CH2-CHO + HCl}}}

Небезпеки

Пропаналь сильно вогненебезпечний. Суміш пару з повітрям вибухонебезпечна. При потраплянні на шкіру викликає почервоніння та відчуття печіння. При потраплянні в очі викликає почервоніння та біль. При вдиханні викликая печіння, кашель та біль у горлі. При нагріванні розкладається з виділенням монооксиду вуглецю та етану. Перший з них дуже токсичний, а другий — дуже вогненебезпечний.

Заходи безпеки

Біля пропаналю не можна допускати іскор та вогню. Також потрібне вибухобезпечне електрообладнання. При роботі з пропаналем потрібна вентиляція, витяжка або захист органів дихання. Потрібно одягати захисні окуляри та рукавиці.

Примітки

  1. ↑ Propionaldehyde

Література

  1. (рос.)Кузнецов Д. Г. Органическая химия: Учебное пособие. — СПб.: Издательство «Лань», 2016. — 556 с. ISBN 978-5-8114-1913-5 (С.?)
  2. (рос.)О. Я. Нейланд. Органическая химия. — М.: Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 экз. — ISBN 5-06-001471-1 (С.?)

Посилання

  1. https://www.safework.ru/content/cards/RUS0550.HTM [недоступне посилання з квітень 2023]
  2. https://chemdb.net/ru/compound/9dr0K1oy5Z/ [недоступне посилання з квітень 2023]

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).