Призовник
Призовник - особа, яка відповідно до законодавства держави перебуває на військовому обліку та підлягає призову на військову службу або підготовці до такого призову, той хто призивається на військову службу[1]. У широкому значенні термін використовується для позначення громадян призовного віку, які є потенційним джерелом комплектування збройних сил держави. Інститут призовників є складовою системи військового обов'язку в країнах, де існує або існував обов'язковий призов на військову службу.
Загальна характеристика
Поняття призовника пов'язане з функціонуванням системи загального військового обов'язку, яка почала поширюватися в Європі наприкінці XVIII — на початку XIX століття. У більшості держав призовниками вважаються громадяни, які досягли встановленого законом віку та підлягають взяттю на військовий облік для подальшого проходження військової служби.
Правовий статус призовника зазвичай передбачає:
- перебування на військовому обліку;
- проходження медичного огляду;
- уточнення військово-облікових даних;
- виконання вимог органів військового управління;
- можливість призову на військову службу відповідно до законодавства держави.
У різних країнах зміст поняття може відрізнятися залежно від організації військового обліку та порядку комплектування збройних сил.
Історія терміна
Детальніше: Рекрутська повинність
У Російській імперії до військової реформи 1874 року комплектування армії здійснювалося переважно через рекрутську повинність. Особи, направлені на службу за рішенням громади або державних органів, називалися рекрутами.
Після запровадження загальної військової повинності згідно зі Статутом про військову повинність 1874 року сформувалася система щорічного призову громадян чоловічої статі на військову службу. Саме в цей період набуло поширення поняття «призовник» («призывник»), яке використовувалося щодо осіб, включених до призовних списків та викликаних для проходження призовних процедур.
На межі XIX—XX століть термін став загальновживаним у військовому та адміністративному законодавстві імперії.[2]
У СРСР поняття «призовник» було закріплене законодавством про загальний військовий обов'язок. Після створення Червоної армії у 1918 році система комплектування кілька разів змінювалася, але згодом була побудована на основі загального військового обов'язку громадян.
Відповідно до радянського законодавства призовниками вважалися громадяни, які перебували на військовому обліку та підлягали призову на строкову військову службу. Після досягнення встановленого віку вони проходили приписку до призовних дільниць, медичний огляд та інші заходи підготовки до служби.[3]
У радянській військово-обліковій системі категорія призовників існувала окремо від категорій військовослужбовців і військовозобов'язаних, які перебували у запасі[4].
Призовники в Україні
Після здобуття незалежності
Після проголошення незалежності України у 1991 році інститут призовників був збережений у системі військового обов'язку. Основи правового статусу призовників визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
У редакціях закону, що діяли до 2024 року, призовниками визнавалися особи, приписані до призовних дільниць.
Призовники і повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну та оголошення загальної мобілізації чергові призови громадян на строкову військову службу фактично були припинені. У квітні 2022 року Генеральний штаб Збройних Сил України повідомив про непроведення весняного призову у зв'язку з комплектуванням військ за рахунок мобілізації військовозобов'язаних і резервістів. [5]У жовтні 2022 року до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» було внесено норму, згідно з якою під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.[6]
Військовослужбовці строкової військової служби, які перебували на службі на момент початку повномасштабного вторгнення, продовжили проходження служби понад встановлені строки. Відповідно до Указу Президента України № 678/2022 їх звільнення в запас мало відбутися не раніше оголошення демобілізації.[7] Звільнені вони були за рішенням Президента України лише в квітні-травні 2024 року, причому звільненим у запас колишнім строковцям була надана відстрочка від призову за мобілізацією строком на один рік, але одночасно вони підлягали зарахуванню до військового оперативного резерву. [8]
Сучасне визначення
Після реформування системи військового обліку законодавство України змінило підхід до визначення цієї категорії громадян. Відповідно до чинної редакції Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призовники - це особи, які взяті на військовий облік призовників.
Згідно із законодавством щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
- допризовники;
- призовники;
- військовослужбовці;
- військовозобов'язані;
- резервісти.[9]
Щороку на військовий облік призовників беруться громадяни України чоловічої статі, яким у відповідному році виповнюється 17 років. Відомості про них вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Після змін законодавства у 2024–2025 роках категорія призовників в Україні охоплює громадян віком до 25 років, які перебувають на відповідному військовому обліку та ще не набули статусу військовозобов'язаних.
Хоча категорія призовників в Україні традиційно пов'язана з громадянами чоловічої статі, законодавство передбачає можливість взяття на військовий облік призовників також жінок, які добровільно виявили бажання пройти базову військову службу. Такі жінки за умови придатності за станом здоров'я та віком беруться на військовий облік призовників і надалі можуть бути направлені для проходження базової військової служби у порядку, встановленому законом.[10] Однак, це положення законодавства станом на 2026 рік залишається виключно теоретичним. На практиці в Україні таке не здійснювалося, оскільки призову на базову військову службу не проводилося.
Відмінність від військовозобов'язаних
Призовник не є військовозобов'язаним у розумінні законодавства про військову службу . Військовозобов'язаними вважаються особи, які перебувають у запасі та призначені для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Таким чином, призовник є окремою категорією громадян у системі військового обліку, що передує набуттю статусу військовозобов'язаного.
Див. також
- Призов на військову службу
- Строкова військова служба
Примітки
- ↑ ПРИЗОВНИК - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн. slovnyk.ua. Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Устав о воинской повинности от 1 января 1874 года — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Andrei Grechko, Nikolai Ogarkov (1978). Советская Военная Энциклопедия, Том 6. Объекты Военные — Радиокомпас/ПРИЗЫВНИК (російська) . с. 529—530.
- ↑ ЗАКОН СССР ОТ 12.10.1967 О ВСЕОБЩЕЙ ВОИНСКОЙ ОБЯЗАННОСТИ. www.economics.kiev.ua. Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Рівненська обласна державна адміністрація - Призов на строкову військову службу до війська у квітні-червні поточного року не проводитиметься, - Генеральний штаб ЗСУ. www.rv.gov.ua (укр.). Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Верховна Рада України прийняла Закон щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану. www.rada.gov.ua. Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №678/2022 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 20 травня 2026. Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Зеленський підписав указ про звільнення в запас строковиків. www.ukrinform.ua (укр.). 7 березня 2024. Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу". Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 червня 2026.
- ↑ Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", ч. 11 ст. 1. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 19 червня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).