YaChudo

Прві Партизан

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Прві Партізан
Први Партизан
ТипАкціонерне товариство
Правова формаакціонерне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
ГалузьВійськова
СпеціалізаціяБоєприпаси
Засновано8 травня, 1998 (Сучасність)
1 травня, 1928 (Оригінальна поява)
Засновник(и)Якоб Позінгер
Штаб-квартираМілоша Обреновича 2, Ужиці, Сербія
Територія діяльностіВесь світ
Ключові особиДобросав Андріч
(генеральний директор)
ПродукціяБоєприпаси, обладнання для заряджання та витратні матеріали
Виторг▲ €75.38 млн (2018)[1]
Чистий прибуток▼ €1.71 million (2018)[1]
Активи▲ €123.53 million (2018)[1]
Власний капітал▲ €78.47 million (2018)[1]
Власник(и)Уряд Сербії (86.63%)
Сербський фонд розвитку (12.46%)
Jugobanka (0.91%)[2]
Співробітники1,596 (2018)[1]
www.prvipartizan.com
Мапа
CMNS: Прві Партизан у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Прві Партизан (серб. кир. Прві Партізан, сербська вимова: [přviː partǐzaːn]; абр. ППУ) сербський виробник боєприпасів та компонентів для ручного заряджання набоїв розташований в Ужиці, Сербія.

Компанія випускає боєприпаси для цивільних та військових покупців в різних калібрах з різними зарядами. У кількох статтях Прві Партизан згадуть як один з кількох виробників незвичайних набоїв, таких як 8x56mmR який використовували у варіанті M95/30 гвинтівки Mannlicher M1895, набій7.92×33mm Kurz, який використовували в штурмовій гвинтівці StG 44, та набій 7.65×53mm Argentine. На початку 2009 року компанія представила набій 8mm Lebel і стала першим комерційним виробником який почав випускати даний набій через багато років.

Маркування

Набої виробництва Прві Партизан мають маркування "ППУ"[3] , що є абревіатурою назви компанії кирилицею, "Први партизан Ужице". Прві Партизан випускає боєприпаси з маркуванням ПП та ППУ.[3]

Історія

Компанія була створена в 1928 році під назвою FOMU - Fabrika Oružja i Municije Užice ("Фабрика зброї та боєприпасів в Ужиці).[4]

Під час Другої світової війни децентралізований завод під керівництвом партизан Тіто мав назву Prvi Partizan fabrika ("Перша партизанська фабрика"). Ця назва залишилася після війни, коли завод повернувся до склад FOMU в Ужице.

Згідно з даними компанії Panjiva, яка займається міжнародною торгівлею, Прві Партизан знаходиться на третьому місці серед великих іноземних компаній, які займаються поставкою боєприпасів на ринок США в 2016 році.[5] Уряд Сербії інвестував 4 мільйони євро в будівництво нового цеху в 2017 році.[6]

Продукція

Пістолетні набої

 

Гвинтівкові набої

Інциденти

4 вересня 2009 року відбулися чотири вибухи в пороховому цеху, сім робітників загинули, а 15 отримали легкі тілесні ушкодження.[7][8] Пізніше уряд Сербії оголосив 5 вересня 2009 року Національна днем скорботи за жертвами.[9]

Примітки

  1. ↑ а б в г д СТО НАЈ... привредних друштава у Републици Србији у 2018. години (PDF). apr.gov.rs (Serbian) . Архів оригіналу (PDF) за 20 травня 2021. Процитовано 28 листопада 2019.
  2. ↑ Statistički prikaz vlasništva preduzeća - Prvi Partizan. crhov.rs (Serbian) . Centralni registar depo i kliring hartija od vrednosti. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  3. ↑ а б International Ammunition Association Headstamp Page. Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 18 липня 2021.
  4. ↑ History. prvipartizan.com. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
  5. ↑ Smith, Aaron (13 грудня 2016). Ammo imports booming to keep up with gun sales. cnn.com. CNN. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
  6. ↑ Vojne fabrike u dugovima, hale i oprema zastareli. danas.rs (Serbian) . 24 квітня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  7. ↑ U nesrećama u namenskoj industriji za 11 godina poginulo 15 radnika. blic.rs (Serbian) . Beta. 15 липня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  8. ↑ Lojanica, V. (4 вересня 2009). Sedmoro poginulih u eksplozijama u fabrici "Prvi partizan" u Užicu. blic.rs (Serbian) . Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.
  9. ↑ U subotu Dan žalosti u Srbiji. rts.rs (Serbian) . 4 вересня 2009. Архів оригіналу за 24 грудня 2017. Процитовано 23 грудня 2017.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).