Прасування

Прасування
Прасування у Вікісховищі

Прасування — процес розгладжування поверхні тканини шляхом її пресування розігрітою площиною (підошвою праски). Може здійснюватись також прасувальною машиною (котком).

До поширення прасок у селах для розгладжування білизни широко застосовували «рублі» — вузькі дерев'яні дошки з ручкою і поперечними зарубками. Білизну намотували на спеціальну качалку і розкочували рублем.

Для нагрівання прасок служили особливі печі. Щоб праски довше залишалися гарячими, всередині них влаштовувалося щось на зразок невеликого вогнища з багаттям, яке наповнювалося деревним вугіллям. Однак зола, що випадала з таких прасок, а також дим, що виділявся з них, були небезпечними та псували одяг. Цього уникали, встановлюючи всередині праски спиртові лампи, причому праски були обертовими і двосторонніми, так що поки одна сторона прасувала, інша нагрівалася. Замість спиртових ламп могли вживатися газові пальники, влаштовані на манер бунзенівських; при цьому праска з'єднувалася з газопровідним краном за допомогою довгої каучукової трубки. Американські праски для кравців влаштовувалися так, що ручка праски легко знімалася і служила для кількох прасок.

Прасувальні машини складалися з двох, один над одним, порожнистих, сталевих, добре відполірованих барабанів, опалюваних деревним вугіллям, що обертаються з різними швидкостями. Пропускана між ними білизна одночасно сушилася й прасувалася. Машина прасувала за одну годину 200—250 метрів білизни, причому без попереднього качання; але для речей, що мають великі ґудзики або багато великих складок, машина не підходила.

Для надання білизні блиску (глянцю) вживали або особливі праски, або ж у крохмаль додавали віск чи буру.

Сучасні праски зазвичай електричні і мають велику кількість функцій. При використанні функції зволоження розігрітою парою дрібні складки тканини пом'якшуються і краще піддаються розгладженню, а при використанні спеціальної рідини для прасування пара стає ще ефективнішою, ароматизує та пом'якшує тканину. Деякі праски оснащені функцією вертикального відпарювання, що дозволяє прасувати у вертикальному положенні.

Підошва праски може бути виготовлена з:

• Алюмінію. Швидко нагрівається і швидко холоне, але у такої праски є істотний недолік — підошва дряпається.
• Нержавіючої або хромованої сталі. Праски легко ковзають по тканині, добре чистяться, дуже міцні. Серед їх недоліків: відносно більша вага і відносно повільне нагрівання та охолодження.
• Кераміки або металокераміки. Забезпечують краще ковзання, але керамічне покриття досить крихке.

У хімчистках, пральнях і мініпральнях лікарень, пологових будинків, військових частин, готелів, санаторіїв, дитячих садків застосовуються промислові прасувальні котки. Зазвичай вони призначені для прасування прямої білизни (хоча існують і котки для прасування фасонної білизни).

• Праска
• Прасувальна дошка
• Прасувальний коток

• Прасування. [Архівовано 29 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• History of Ironing [Архівовано 27 листопада 2013 у Wayback Machine.] from oldandinteresting.com
• Theory and Technology of Ironing. [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Charcoal and other antique irons from the White River Valley Museum.
• Antique Irons [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.] from the Virtual Museum of Textile Arts.