Правило добутку — характерна властивість диференціальних операторів, також відома як тотожність Лейбніца.

Найважливішим і найпростішим прикладом є диференціювання функцій дійсної змінної. Якщо
— дві диференційовні функції, то:

Подібна формула справедлива і для голоморфних функцій комплексної змінної.
Окрім аналізу диференціальні оператори часто виникають в диференціальній геометрії, абстрактній алгебрі, теорії груп Лі.
Доведення для функцій дійсної змінної
Нехай
, і функції f, g — диференційовні в точці x. Тоді з властивостей границь одержуються наступні рівності, які доводять правило добутку для функцій дійсної змінної:

![{\displaystyle =\lim _{\Delta {x}\to 0}{\frac {[f(x+\Delta {x})-f(x)]\cdot g(x+\Delta {x})+f(x)\cdot [g(x+\Delta {x})-g(x)]}{\Delta {x}}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d9c7631440055bd6a8a28925affb98aa2be669ed)

.
Варіації та узагальнення
- Нехай
— деякі k елементів на яких діє оператор диференціювання (наприклад функції дійсної змінної диференційовні в певній точці для прикладу звичайної похідної). Тоді за допомогою математичної індукції правило добутку можна узагальнити для випадку добутку 'k' елементів:
![{\displaystyle \delta \left[\prod _{i=1}^{k}f_{i}(x)\right]=\sum _{i=1}^{k}\left(\delta (f_{i}(x))\prod _{j\neq i}f_{j}(x)\right).}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/6830831a71b149d88e856435e6ce46f3e2dc949b)
- Позначивши
і т. д. для оператора
справедлива формула аналогічна до формули бінома Ньютона:

- Для випадку добутку багатьох елементів справедлива формула аналогічна до формули мультинома:

- Формули для похідних добутку функцій можна узагальнити на випадок функцій багатьох змінних. Нехай
і
є дійсними функціями n дійсних змінних, диференційовними необхідну кількість разів по різних змінних,
і за означенням
Тоді
Означення біноміальних коефіцієнтів, факторіалів для мультиіндексів дано у статті Мультиіндекс.
- Операція
на градуйованій алгебрі
задовольняє градуйованій тотожності Лейбніца, якщо для будь-яких
, 

- де
— множення в
. Більшість диференціювань на алгебрі диференціальних форм задовольняє цій тотожності.
Джерела
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2026. — 2390 с.(укр.)
- Ляшко І.І., Ємельянов В.Ф., Боярчук О.К. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Вища школа, 1992. — 496 с. — ISBN 5-11-003757-4.(укр.)
- Ляшко І. І., Боярчук О. К., Гай Я. Г., Головач Г. П. Математичний аналіз в прикладах і задачах. — 2026. — 2538 с.(укр.)
- Дороговцев А. Я. Математичний аналіз. Частина 1. — К. : Либідь, 1993. — 320 с. — ISBN 5-325-00380-1.(укр.)
- Жалдак М.І., Михалін Г.О., Деканов С.Я. Математичний аналіз. Функції багатьох змінних: Навчальний посібник. — К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. — 430 с.(укр.)
- https://web.archive.org/web/20180129165739/http://elib.lutsk-ntu.com.ua/book/knit/vm/2011/11-25/rozdil_01/rozd_01_3.htm
- http://posibnyky.vntu.edu.ua/m_a/page15.htm