YaChudo

Біном Ньютона

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Візуалізація розкриття дужок у біномі до 4-го степеня.

Біно́м Ньютона (двочлен Ньютона) — вираз вигляду ( a + b ) n {\displaystyle (a+b)^{n}} . Біном розкладається в суму одночленів, які є добутками деяких степенів його доданків a і b. В шкільній програмі вивчається формула бінома Ньютона із степенями n=2 та 3:

  ( a + b ) 2 = a 2 + 2 a b + b 2 {\displaystyle \ (a+b)^{2}=a^{2}+2ab+b^{2}}
  ( a + b ) 3 = a 3 + 3 a 2 b + 3 a b 2 + b 3 {\displaystyle \ (a+b)^{3}=a^{3}+3a^{2}b+3ab^{2}+b^{3}}

Спробуємо розкласти ( a + b ) n {\displaystyle (a+b)^{n}} в многочлен у загальному випадку n. Запишемо його у вигляді добутку, пронумерувавши дужки:

1 2 … n ( a + b ) ( a + b ) … ( a + b ) {\displaystyle {\begin{matrix}1&2&\ldots &n\\(a+b)&(a+b)&\ldots &(a+b)\end{matrix}}}

Кожний доданок містить n множників: (n-k) множників a і k множників b, тобто має вигляд a n − k b k {\displaystyle a^{n-k}b^{k}} , де n ≥ k ≥ 0 {\displaystyle n\geq k\geq 0} . Кожний такий доданок взаємно однозначно відповідає підмножині номерів дужок, з яких для утворення цього доданка, бралися множники a. Таким чином, доданків a n − k b k {\displaystyle a^{n-k}b^{k}} рівно стільки, скільки таких підмножин. В комбінаториці це число називається числом комбінацій з n по k і позначається C n k {\displaystyle C_{n}^{k}} або ( n k ) {\displaystyle {\binom {n}{k}}} . Отже,

( a + b ) n = ∑ k = 0 n C n k a n − k b k = ∑ k = 0 n ( n k ) a n − k b k {\displaystyle (a+b)^{n}=\sum _{k=0}^{n}C_{n}^{k}a^{n-k}b^{k}=\sum _{k=0}^{n}{\binom {n}{k}}a^{n-k}b^{k}}

Коефіцієнти ( n k ) {\displaystyle {\binom {n}{k}}} при a n − k b k {\displaystyle a^{n-k}b^{k}} називаються біноміальними, оскільки записуються в розкладі бінома ( a + b ) n {\displaystyle (a+b)^{n}} .

Біноміальні коефіцієнти мають очевидну властивість симетрії:

C n k = C n n − k {\displaystyle C_{n}^{k}=C_{n}^{n-k}}

Розглянемо окремі випадки бінома Ньютона:

  • при b=1 маємо : ( a + 1 ) n = ∑ k = 0 n C n k a n − k {\displaystyle (a+1)^{n}=\sum _{k=0}^{n}C_{n}^{k}a^{n-k}} ,
  • при a=b=1 маємо : ( 1 + 1 ) n = 2 n = ∑ k = 0 n C n k {\displaystyle (1+1)^{n}=2^{n}=\sum _{k=0}^{n}C_{n}^{k}} ,
  • при a= −1, b=1 маємо : ( − 1 + 1 ) n = 0 n = ∑ k = 0 n C n k ( − 1 ) n − k {\displaystyle (-1+1)^{n}=0^{n}=\sum _{k=0}^{n}C_{n}^{k}(-1)^{n-k}} .

Запишемо біноміальні коефіцієнти для початкових значень n=0, 1, …, 5 у трикутну таблицю (трикутник Паскаля):

1 1 1 1 2 1 1 3 3 1 1 4 6 4 1 1 5 10 10 5 1 1 6 15 20 15 6 1 {\displaystyle {\begin{matrix}1\\1&1\\1&2&1\\1&3&3&1\\1&4&6&4&1\\1&5&10&10&5&1\\1&6&15&20&15&6&1\end{matrix}}}

З таблиці видно, що кожний елемент, який не є першим у своєму рядку, є сумою елемента над ним і елемента, розташованого над ним і ліворуч:

C n k = C n − 1 k − 1 + C n − 1 k {\displaystyle C_{n}^{k}=C_{n-1}^{k-1}+C_{n-1}^{k}} .

Доведення цього факту можливе методом математичної індукції.

Див. також

Джерела

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).