Похідне слово
Похідне слово — це слово, що утворєються від твірного. Спільна частина похідного і твірного слова, на основі якої постало нове слово, називається твірною основою( наприклад: що-дн-я — день). Частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного слова, називається словотворчим засобом (що-дня).[1]
Класифікація слів
Усі слова української мови можна поділити на дві групи —слова з непохідними основами та слова з похідними основами.[1]
Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, наприклад — день.[1]
Похідні основи мають окрім кореня, хоча б один префікс, суфікс, постфікс, наприклад що-дня, що-ден-н-ий, що-ден-н-ик.[1]
Основні способи словотвору
Основні способи словотвору:[2]
- префіксальний: заходити ← ходити, перенавантаження ← навантаження, прехороший ← хороший;
- суфіксальний: холодненький ← холодний, дубок ← дуб, вітерець ← вітер;
- префіксально-суфіксальний: надбрівний ← брова, безмежний ← межа, затишок ← тиша;
- безафіксний (безсуфіксний): відхiд ← відходити, закид ← закидати, передплата ← передплатити;
- основоскладання: хмарочос ← хмари чесати, життєпис ← життя писати, синьо-жовтий ← синій і жовтий.[2]
Стилістичне забарвлення слів
Стилістичні можливості словотвору виявляються у синонімії словотвірних афіксів — вони роблять слова стилістично виразнішими. Наприклад, іменники із застарілими та рідковживаними префіксами па-, пра-, уз- тощо мають відтінок урочистості, піднесеності: паморозь, прадавня, узбіччя; запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, псевдо-, ультра-, екс- надають словам книжного відтінку: псевдонародний, ультра правовий, антитіло тощо. Також експресії набувають слова з кількома префіксами: попоїв, якнайкраще. За допомогою префікса не- виражається не тільки протилежне значення: неправда, неволя, нещастя, а й негативний, зневажливий відтінок: нездара, неук, нечупара, недотепа.[3]
Суфікси (-ння, -ття, -ізм, -ів, -ц-) утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії: становлення, каяття, прискорення, українізм; фіксується зв'язок з іменами політичних діячів: кучкізм, кравчукісти, марчукісти, ющенківці.[3]
| Стилістичне забарвлення суфіксів[3] | ||
| Суфікси | Особливості суфіксів | Приклади |
| -ість, -ств(о), -цтв(о),
-зтв(о), -от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -тт(я), -ізм (-їзм), -изм та ін. |
Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії. | громадськість, збирання,
людство, реалізм |
| -альн-, -увальн-
(-ювальн-), -арн- (-ярн-), |
Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів | соціальний, гуманітарний, історичний |
| -ист-, -уват-, -атист- | азотистий,
цукристий (слова-терміни) | |
| -к-, -ок-, -очок-, -ичок-,
-очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -юх-, -ил-, -л- |
Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів | рідненький,
гайочок, котище |
Примітки
- ↑ а б в г Похідне та твірне слово — урок. Українська мова, 6 клас НУШ. www.miyklas.com.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.
- ↑ а б Змінювання і творення слів. Похідні і непохідні слова. Твірне слово. Основні способи словотворення (PDF). https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в(довідка);|website=|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б в Лекція № 12 практична № 8. sbc.ptngu.com. Процитовано 8 жовтня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).