Похідне слово

Похідне слово — це слово, що утворєються від твірного. Спільна частина похідного і твірного слова, на основі якої постало нове слово, називається твірною основою( наприклад: що-дн-я — день). Частина похідного слова, якою воно відрізняється від основи твірного слова, називається словотворчим засобом (що-дня).^[1]

Класифікація слів

Усі слова української мови можна поділити на дві групи —слова з непохідними основами та слова з похідними основами.^[1]

Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, наприклад — день.^[1]

Похідні основи мають окрім кореня, хоча б один префікс, суфікс, постфікс, наприклад що-дня, що-ден-н-ий, що-ден-н-ик.^[1]

Основні способи словотвору

Основні способи словотвору:^[2]

префіксальний: заходити ← ходити, перенавантаження ← навантаження, прехороший ← хороший;
суфіксальний: холодненький ← холодний, дубок ← дуб, вітерець ← вітер;
префіксально-суфіксальний: надбрівний ← брова, безмежний ← межа, затишок ← тиша;
безафіксний (безсуфіксний): відхiд ← відходити, закид ← закидати, передплата ← передплатити;
основоскладання: хмарочос ← хмари чесати, життєпис ← життя писати, синьо-жовтий ← синій і жовтий.^[2]

Стилістичне забарвлення слів

Стилістичні можливості словотвору виявляються у синонімії словотвірних афіксів — вони роблять слова стилістично виразнішими. Наприклад, іменники із застарілими та рідковживаними префіксами па-, пра-, уз- тощо мають відтінок урочистості, піднесеності: паморозь, прадавня, узбіччя; запозичені префікси анти-, архі-, екстра-, псевдо-, ультра-, екс- надають словам книжного відтінку: псевдонародний, ультра правовий, антитіло тощо. Також експресії набувають слова з кількома префіксами: попоїв, якнайкраще. За допомогою префікса не- виражається не тільки протилежне значення: неправда, неволя, нещастя, а й негативний, зневажливий відтінок: нездара, неук, нечупара, недотепа.^[3]

Суфікси (-ння, -ття, -ізм, -ів, -ц-) утворюють загальні й абстрактні назви, назви опредмеченої дії: становлення, каяття, прискорення, українізм; фіксується зв'язок з іменами політичних діячів: кучкізм, кравчукісти, марчукісти, ющенківці.^[3]

Стилістичне забарвлення суфіксів^[3]
Суфікси	Особливості суфіксів	Приклади
-ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), -от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), -тт(я), -ізм (-їзм), -изм та ін.	Утворюють слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, назви опредмеченої дії.	громадськість, збирання, людство, реалізм
-альн-, -увальн- (-ювальн-), -арн- (-ярн-),	Характерні для наукового, офіційно-ділового, публіцистичного стилів	соціальний, гуманітарний, історичний
-ист-, -уват-, -атист-		азотистий, цукристий (слова-терміни)
-к-, -ок-, -очок-, -ичок-, -очк-, -ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -н-, -в-, -ищ-, -ущ- (-ющ-), -иськ-, -юх-, -ил-, -л-	Утворюють емоційно забарв лені слова. Характерні для художнього і розмовного стилів	рідненький, гайочок, котище

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Похідне та твірне слово — урок. Українська мова, 6 клас НУШ. www.miyklas.com.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.
↑ ^а ^б Змінювання і творення слів. Похідні і непохідні слова. Твірне слово. Основні способи словотворення (PDF). https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка); |first= з пропущеним |last= (довідка)
↑ ^а ^б ^в Лекція № 12 практична № 8. sbc.ptngu.com. Процитовано 8 жовтня 2026.

[:1-1] а ^б ^в ^г Похідне та твірне слово — урок. Українська мова, 6 клас НУШ. www.miyklas.com.ua (укр.). Процитовано 8 жовтня 2026.

[:2-2] а ^б Змінювання і творення слів. Похідні і непохідні слова. Твірне слово. Основні способи словотворення (PDF). https://lms.e-school.net.ua/assets/courseware/. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка); |first= з пропущеним |last= (довідка)

[:3-3] а ^б ^в Лекція № 12 практична № 8. sbc.ptngu.com. Процитовано 8 жовтня 2026.

[1]

[2]

[3]