Каяття

Каяття́ — це готовність прийняти наслідки морально засуджуваних вчинків, скоєних у минулому, і взяти на себе зобов'язання не вчиняти їх знову. Цей термін також може означати публічне вираження особистого почуття каяття за провину, за яку просять прощення.^[1]

Це поняття об'єднує три поняття:

• у релігії — визнання, сповідь і зречення гріха;
• у цивільному праві — визнання провини, яка спричинила шкоду
• у міжнародному публічному праві — офіційне вибачення між двома державами.

Слова «каяття» і «покаяння» вживаються як синоніми.^[2]

• Сповідь
• Mea culpa
• Джанаба (іслам) (араб. جَنَابَة‎ — осквернення‎) — стан ритуальної нечистоти, що потребує істотного очищення.

• Каяття [Архівовано 10 Серпня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Каяття // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Каяття [Архівовано 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 618. — 1000 екз.
• Є. Мулярчук. Покаяння // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін ; Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. — Київ : Абрис, 2002. — С. 493. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.