Попова Балка
| селище Попова Балка | |
|---|---|
    | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Донецький район |
| Тер. громада | Іловайська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14080050020095718 |
| Облікова картка | Попова Балка. |
| Основні дані | |
| Засновано | 1878 (148 років) |
| Колишня назва | Кутейникове (до 26 вересня 2024) |
| Статус | із 26 січня 2024 року |
| Населення | ▼ 1642 особи (01.01.2017)[1] |
| Поштовий індекс | 87321—87322 |
| Телефонний код | +380 6259 |
| Географічні координати | 47°48′36″ пн. ш. 38°17′30″ сх. д. / 47.81000° пн. ш. 38.29167° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 186 м
|
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Попова Балка |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 17,5 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 40 км |
| - автошляхами: | 56,8 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 87321, Донецька обл., Донецький р-н, с-ще Попова Балка, вул. Шкільна |
| Голова селищної ради | Урвачов Едуард Васильович |
| Карта | |
  Попова Балка | |
 Попова Балка | |
| |
|
| |
Попова Балка (до 2024 року — Кутейникове) — селище Іловайської міської громади Донецького району Донецької області. Населення — 2156 осіб (2001).
Географічне розташування
Селище розташоване за 17 км від міста Амвросіївки і пролягає автошляхом територіального значення Т 0509. В селищі знаходиться залізнична станція Попова Балка. Через населений пункт пролягає автошлях Донецьк — Ростов-на-Дону.
Селище межує з сусідніми селом Осикове Кальміуського району Донецької області.
Історія
Селище засноване у 1878 році під первинною назвою Кутейникове, одночасно з будівництвом залізничної лінії Іловайськ — Квашине та відкриттям однойменної залізничної станції.
Село зазнало геноциду, внаслідок голодомору українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках[2].
З серпня 2014 року, через російську військову агресію проти України, Попова Балка перебуває під тимчасовою окупацією російських загарбників.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Амвросіївського району, селище увійшло до складу новоутвореного Донецького району.
19 вересня 2024 року Верховна Рада України ухвалила рішення про перейменування селища Кутейникове на селище Попова Балка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності[3].
11 липня 2014 року під час обстрілу терористами зі стрілецької зброї блокпосту на північний захід від Кутейникового загинув солдат батальйону «Дніпро-2» Василь Косенко[4]. 21 серпня загинув під час обстрілу терористами з РСЗВ «Ураган» в районі Кутейникове — Старобешеве лейтенант 28-ї бригади Сергій Ончуров. Офіцер прикрив собою солдата і врятував йому життя, сам загинув. Тоді ж загинув Ігор Хіньов. 24 серпня під час виходу тактичної групи бригади з «котла» в районі Кутейникове — Старобешеве, де військові знаходились під обстрілами терористів з РСЗВ «Град» та «Ураган», загинув капітан 28-ї бригади Андрій Безручак.
В ніч на 25 серпня 2014 року загинули у бою під Кутейниковим старший лейтенант Віктор Михальчук, сержант 51-ї бригади Дмитро Брик та солдати Сергій Бугайчук, Роман Лучук, Дмитро Момотюк, Андрій Мостика, Юрій Оніщук, Микола Павляшик. Тоді 3-й батальйон бригади був оточений російсько-терористичними силами та перебував під постійним артобстрілом. 27 серпня 2014 року після прямого залучення російських військових у селі розташувався полк ВДВ ЗС РФ зі складу Псковської дивізії[5]. 29 серпня при виході з Іловайського котла загинув солдат батальйону «Кривбас» Геннадій Карпенко — перехрестя, через яке їхала машина, було вже захоплено російськими військами; по свідченнях побратимів, у цій машині також знаходився Володимир Свірський.
В селищі російські терористи утримували українських полонених — так, 31 серпня тут помер полонений солдат Володимир Ложешніков[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 1943 | 88,68 % |
| українська | 235 | 10,73 % |
| вірменська | 5 | 0,23 % |
| білоруська | 2 | 0,09 % |
| румунська | 1 | 0,04 % |
| інші/не вказали | 5 | 0,23 % |
| Всього | 2191 | 100 % |
За даними перепису 2001 року населення смт становило 2191 особу, з них 10,73 % зазначили рідною мову українську, 88,68 % — російську, 0,23 % — вірменську, 0,09 % — білоруську та 0,05 % — молдовську мову[8].
Інфраструктура
- Комбінат хлібопродуктів.
- Автоколона при комбінаті хлібопродуктів.
- Середня загальноосвітня школа.
- Дитячий садок.
- Амбулаторія.
Персоналії
- Уродженці села:
- Івашко Олександр Іванович (1924—1990) — Герой Радянського Союзу.
- Ткаченко Андрій Якович (1918—1978) — Герой Радянського Союзу.
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 88 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2016. Процитовано 4 червня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ Косенко Василь Сергійович. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 вересня 2015.
- ↑ Російські полки формують друге коло облоги Іловайська, — Семенченко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2014.
- ↑ Позивний «Ест». Архів оригіналу за 1 червня 2015. Процитовано 28 квітня 2015.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).