Понизівка
| селище Понизівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Ялтинський район |
| Рада | Сімеїзька селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01200270060060495 |
| Облікова картка | Понизівка |
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 1.2239 км² |
| Населення | ▲384 (на 2014 рік)[1] |
| Густота | 313.75 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 98689 |
| Телефонний код | +380 654 |
| Географічні координати | 44°23′47″ пн. ш. 33°57′25″ сх. д. / 44.39639° пн. ш. 33.95694° сх. д. |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Севастополь |
| До станції: | 55 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 98680, Автономна Республіка Крим, Ялтинська міськрада, смт Сімеїз, вул. Зоряна,2 |
| Карта | |
Понизівка | |
Понизівка | |
| |
|
| |
Понизі́вка (раніше — Ашаги́-Кікінеї́з[2], крим. Aşağı Kikineiz) — селище в Україні, у складі Ялтинського району Автономної Республіки Крим. Розташований в гірському амфітеатрі, обрамленому виступами мисів Кікенєїз, Узун і Трійці, в 5 км. від смт. Сімеїз і в 2 км. на захід від смт. Кацивелі. Селище входить до складу Симеїзької селищної ради. Селище розташоване на автодорозі Севастополь — Феодосія, пов'язане з Симеїзом автобусним з'єднанням.
Населення
361 чоловік, з яких переважна більшість росіяни.
Історія
На місці селища, на мисі Трійці, в давнину знаходилося таврське поселення (кінець I ст. до н. е. — початок I ст. н. е.). Про це свідчить цілий комплекс археологічних пам'ятників — дольмени, могильники. Надалі поселення було зруйновано.
У VIII—X ст. на мисі Трійці існував укріплений монастир, відомий під назвою Кучук-Ісар. Значною частиною земель на захід від Симеїзу володів генерал Ф.Ревеліоті, командир Балаклавського прикордонного батальйону, штаб якого знаходився в селищі Кікенєїз (нині с. Оползневе).
У 1830 р. генерал Ревеліоті будує тут дачу «Святої Трійці», яка розташована на місці сучасного селища, приблизно в тих же територіальних межах. У середині XIX ст. дача «Святої Трійці» була передана в спадок сину генерала — А.Ревеліоті, який в 1886 р. розпродав маєток уроздріб на торгах. Центральну частину придбало Олексіївське гірничопромислове товариство, східну — художник А.Куїнжі, західну — Е.Алчевска. Садиба А. Куїнжі розташована в балці Тартір, між теперішньою Понизівкою і Кацівелі, і носила назву «Нанільх-Чухур» (М'ятний яр) з відомим пляжем і каменем Узун-Таш, який відбитий художником в різних етюдах і картинах.
У 1903 р. Олексіївське гірничопромислове товариство розділило свою частину маєтку на 103 ділянки для продажу окремим забудовникам. Колишній маєток Ревеліоті нині використовується санаторним комплексом «Понизівка». Також тут розташований спортивно-оздоровчий комплекс Херсонського інституту фізичної культури, санаторій Міністерства цивільної авіації, санаторний комплекс «Зір України».[3]
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).