Полішпакове
| село Полішпакове | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Роздільнянський район
|
| Тер. громада | Новоборисівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51140110140083696 |
| Облікова картка | Полішпакове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1859 |
| Колишня назва | Петрівське |
| Населення | 375 |
| Площа | 1,43 км² |
| Густота населення | 262,24 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67153 |
| Телефонний код | +380 4859 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°2′17″ пн. ш. 30°3′36″ сх. д. / 47.03806° пн. ш. 30.06000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
156 м |
| Найближча залізнична станція | 1413 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67121, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Новоборисівка, вул. Паркова, 3 |
| Карта | |
  Полішпакове | |
 Полішпакове | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Полішпакове (у минулому — хутір Пришпак, хутір Козаків, Байтельсбахера, Байтельбахера, Петрівське) — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення за переписом 2001 року становило 375 осіб.
До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[1].
Історія
У 1900 році засновано село Полішпакове.
На 1 січня 1906 року на хуторі Козаків (Байтельсбахера) Гофнунгстальської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, яке у верхів'ї балки Свиної, були десятинщики при економії Байтельсбахера; проживали німці та малороси; 7 дворів, в яких мешкало 46 людей (25 чоловіків і 21 жінка)[2].
В 1916 році на хуторі Байтельбахера Цебриковської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 70 людей (31 чоловік і 39 жінок)[3].
Станом на 28 серпня 1920 року на хуторі Байтельбахера (Подколін) Цебриковської (Гофнунгстальської) волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 9 домогосподарства. Для 5 домогосподарів рідною мовою була російська, 4 — німецька. На хуторі 47 людей наявного населення (24 чоловіків і 23 жінки). Родина домогосподаря: 21 чоловік та 22 жінки (родичів: 1 і 1; наймані працівники і прислуга: 1 чол.; мешканці та інші: 1 чол.)[4].
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 3 жителі села[5].
У 1967 році до складу Петрівського увійшло колишнє село Підколіно. Однак, місцеві жителі досі іменують даними назвами три різні частини цього села.
Станом на 1 січня 1978 року в селі розташовувався господарський центр колгоспу «Дружба народів»[6].
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 369 осіб, з яких 169 чоловіків та 200 жінок.[7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 375 осіб.[8]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 321 | 85,60% |
| вірменська | 24 | 6,40% |
| російська | 14 | 3,73% |
| румунська | 13 | 3,47% |
| болгарська | 2 | 0,53% |
| єврейська | 1 | 0,27% |
| Усього | 375 | 100% |
Відомі люди
Примітки
- ↑ Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Список населенныхъ пунктовъ и нѣкоторыя справочныя данныя по Тираспольському уѣзду Херсонской губерніи. — Одесса: "Славянская" тип. Е. Хрисогелосъ, 1907. — С. 10.(рос.)
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 323.(рос.)
- ↑ Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 42-43.(рос.)
- ↑ Петрівське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Одеська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1978 року. — Одеса: Маяк, 1978. — С. 131.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
Посилання
- Місцева ЗОШ І-ІІ ступенів [Архівовано 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).