YaChudo

Погодін Микола Федорович

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Погодін Микола Федорович
рос. Погодин Николай Фёдорович Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився3 (16) листопада 1900[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гундоровська, Область Війська Донського, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 вересня 1962[1][2][…] (61 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналіст, драматург, сценарист, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьдрама[4] і журналістика[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активностіз 1920
ДітиСтукалов Олег Миколайовичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0688238 Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола Федорович Пого́дін (рос. Никола́й Фёдорович Пого́дин; справжнє прізвище — Стукалов; нар. 16 листопада 1900, Гундоровська — пом. 19 вересня 1962, Москва) — російський радянський драматург; член Спілки письменників СРСР. Батько драматурга Олега Стукалова.

Біографія

Народився 3 [16] листопада 1900 року в станиці Гундоровській Області Війська Донського Російської імперії (нині у складі міста Донецька Ростовської області, Росія) в селянській сім'ї. Систематичної освіти не здобув. Трудову діяльність розпочав у 14 років.

Добровольцем служив у Червоній армії. З 1920 року працював репортером в ростовській газеті «Трудове життя»[5]. Протягом 1922—1932 років працював кореспондентом газети «Правди». З 1925 року жив у Москві. З 1934 року був членом правління Спілки письменників СРСР. У 1951—1960 роках обіймав посаду головного редактора журналу «Театр».

Помер в Москві 19 вересня 1962 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 8)[5].

Творчість

Друкуватися почав з 1920 року. Виступав як критик, публіцист. У 1926 році опублікував збірки нарисів «Кумачевий ранок», «Червоні паростки». 1959 року напиав роман «Янтарне намисто».

Автор п'єс
  • «Темп» (1929);
  • «Поема про сокиру» (1930);
  • «Мій друг» (1932)[6];
  • «Аристократи» (1935);
  • трилогії «Людина з рушницею» (1937), «Кремлівські куранти» (1940), «Третя патетична» (1958);
  • «Ми втрьох поїхали на цілину» (1955);
  • «Сонет Петрарки» (1956);
  • «Маленька студентка» (1959);
  • «Квіти живі» (1960);
  • «Блакитна рапсодія» (1961).
Автор сценаріїв до фільмів

За мотивами його п'єс на Одеській кіностудії знято фільм «Весна 29-го» (1975).

Відзнаки

премії
  • Сталінська премія І ступеня (1941, за п'єсу «Людина з рушницею»);
  • Сталінська премія ІІ ступеня (1951, за сценарій фільму «Кубанські козаки»);
  • Ленінська премія (1959, за трилогію «Людина з рушницею», «Кремлівські куранти», «Третя патетична»)[5].

Примітки

  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ а б в Николай Погодин (Стукалов) / kino-teatr.ru.
  6. ↑ Постановка Київський театр малих форм (1933). Режисер Федір Гамалій, художник Ю. Бомко

Література

  • Литературная Энциклопедия. Том 9. Москва, 1935. — С.29—32 (рос.);
  • Погодин Николай Фёдорович // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 331 (рос.);
  • Сценаристи советского художественного кино. Москва, 1972. — С.279—280 (рос.);
  • Погодін Микола Федорович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
  • Погодин Николай Фёдорович // Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. — С. 325. (рос.);
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С.600 (рос.);
  • Театр: Энциклопедия. Москва, 2002. — С.242 (рос.).

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).