Плецль

Плецль
Франція
Плецль; Франція
Населений пункт	IV округ Парижа
Дата початку забудови	1881
Загальні відомості
Координати	48°51′25″ пн. ш. 2°21′35″ сх. д. / 48.857011° пн. ш. 2.359664° сх. д.
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	↑9597 ·R (IV округ Парижа)
Мапа
Плецль у Вікісховищі

Плецль, (фр. Pletzl, від їд. פּלעצל, досл. «маленька площа») — єврейський квартал у IV окрузі міста Париж, Франція. Площа Пляс-Сен-Поль та навколишня територія отримали неофіційну назву «плецль» після масової міграції східноєвропейських євреїв, які розмовляли їдишем, наприкінці XIX та на початку XX століття.

Перші сліди єврейської громади у цьому місці датуються XIII ст. Коли у XIV—XV ст. євреям заборонили мешкати в Парижі, вони оселилися на території Маре (яка тоді знаходилася безпосередньо за міською стіною). Спочатку в районі жили переважно французькі та німецькі євреї, переважно із Ельзасу. Але у XIX ст. громада почала зростати завдяки прибульцям зі Східної Європи, які бігли від погромів. Таким чином Плецль перетворився на центр їдишської культурі в Парижі та загалом у Франції. В 1950-х роках почалася активна міграція євреїв з Північної Африки, переважно з Алжиру.^[1] Зараз у Плецлі знаходяться синагоги, книжковий магазин єврейської літератури, м'ясні магазини, єврейські делікатеси, фалафельні — все це створює місцеву культурну атмосферу.

Найважчим часом для громади була Другої світової війни, коли Режим Віші, який співпрацював з нацистами, дозволив депортувати у табори смерті багатьох з місцевих мешканців. Сьогодні громада Плецля — переважно сефардська, і більшість мешканців належить до однієї з трьох синагог: дві на Рю-Розьє (будинки 17 та 25) та одна на Рю-Паве 10 — храм у стилі art nouveau, який спроєктував Ектор Ґімар,^[2] відомий також своєю участю в проєкті Паризького метро.

Вулиці

Rue Pavée
Rue des Rosiers
Rue Ferdinand Duval
Rue des Écouffes
Rue des Hospitalières-Saint-Gervais
Rue Vieille du Temple

Література

Etude remarquable de Nancy Green : The Pletzl of Paris: Jewish immigrant workers in the Belle époque, New York ; London: Holmes and Meier, 1986, IX-270 p. ; éd. fr., Les Travailleurs immigrés juifs à la Belle époque: le " Pletzl " de Paris, Paris, Fayard, 1985, 360 p.

Примітки

↑ Rue des Rosiers Paris 4e : Rue historique. Et Voilà Paris (фр.). 10 липня 2026. Процитовано 29 липня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Maunder, Hilke (21 грудня 2025). Paris: die Juden der Rue des Rosiers - (нім.). Процитовано 29 липня 2026.

Галерея

"Jo Goldenberg", ресторан, який був закритий 2007 року
"Chez Marianne", єврейський ресторан
Ще один ресторан
Єврейська крамниця
Крамниця
Синагога
Єврейська булочна на вулиці Рю-дез-Екуф
Ще одна єврейська булочна на Рю-де-Розьє
L'As du Fallafel, популярний кошерний ресторан на Рю-де-Розьє

[1] Rue des Rosiers Paris 4e : Rue historique. Et Voilà Paris (фр.). 10 липня 2026. Процитовано 29 липня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[2] Maunder, Hilke (21 грудня 2025). Paris: die Juden der Rue des Rosiers - (нім.). Процитовано 29 липня 2026.

[1]

[2]