IV округ Парижа
| IV округ Парижа Париж | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 48°51′20″ пн. ш. 2°21′20″ сх. д. / 48.855555555556° пн. ш. 2.3555555555556° сх. д. | ||||
| Країна |
 Франція[1]  | |||
| Адмінодиниця |
Paris Centred | |||
| Водойма |
Сена[2] | |||
| Засновано |
1860 | |||
| Площа | 1,60 квадратний кілометр | |||
| Населення |
27 332 осіб (1 січня 2023)[3] | |||
| Поштовий індекс |
75004 | |||
 | ||||
| Карта | ||||
  IV округ Парижа IV округ Парижа (Париж) | ||||
 IV округ Парижа у Вікісховищі | ||||
IV округ Парижа (фр. 4e arrondissement, Arrondissement de l’Hôtel de Ville) — один із 20 округів (arrondissements) столиці Франції. Площа округу становить 1,601 км² (18-а з 20).
Розташований на правому березі Сени. Межує на заході з І округом, на півночі — з ІІІ-м, на сході з XI-м та XII-м, а з півдня обмежується річкою Сеною та П'ятим округом.
Четвертий округ містить палац Отель-де-Віль періоду Відродження, найстарішу площу міста — площу Вогезів, сучасний Центр Жоржа Помпіду та жваву південну частину середньовічного кварталу Маре, відому як гей-квартал Парижа[4] (менш пожвавлена північна частина Маре знаходиться в 3-му окрузі). Також до складу округу входять східні частини острова Сіте (включаючи Нотр-Дам-де-Парі) та Острів Сен-Луї.
4-ий адміністративний округ відомий старовинними будівлями, багатокультурним виглядом, невеликими вулицями, кафе й магазинами, але вважається дорогим та перенаселеним.
Демографія
| Рік (національний перепис) | Населення | Щільність (осіб/км²) |
|---|---|---|
| 1861 (максимум) | 108 520 | 67 783 |
| 1872 | 95 003 | 59 377 |
| 1936 | 70 944 | 44 340 |
| 1954 | 66 621 | 41 638 |
| 1962 | 61 670 | 38 520 |
| 1968 | 54 029 | 33 747 |
| 1975 | 40 466 | 25 275 |
| 1982 | 33 990 | 21 230 |
| 1990 | 32 226 | 20 129 |
| 1999 | 30 675 | 19 160 |
| 2006 | 29 138 | 18 211 |
Пам'ятки
- Квартал Маре
- Нотр-Дам на острові Сіте
- Центр Жоржа Помпіду
- Будинок-музей Віктора Гюго
- Башта Сен-Жак
- Отель-де-Віль (Мерія Парижа)
- Особняк Сюллі
Площі, вулиці, мости
- Площа Бастилії
- Площа Отель-де-Віль (колишня Гревська площа)
- Площа Шатле
- Площа Вогезів
- Вулиця Ріволі
- Севастопольський бульвар
- Рю Сен-Антуан
- Рю Сен-Мартен
- Бульвар Бомарше
- Міст Міняйл
- Міст Нотр-Дам
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ SANDRE
- ↑ Populations de référence 2023 — INSEE, 2025.
- ↑ Michael Sibalis. Urban Space and Homosexuality: The Example of the Marais, Paris' 'Gay Ghetto'. — Urban Studies, 2004. — Vol. 41, no. 9. — P. 1739--1758. — DOI:10.1080/0042098042000243138.
Посилання
- Офіційний сайт мерії з інформацією [Архівовано 8 липня 2017 у Wayback Machine.] (фр.)
- Сторінка на Wikivoyage (англ.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).