YaChudo

Плесецьке

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

село Плесецьке
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Тер. громада Калинівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32140090110095630 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Плесецьке 
Основні дані
Засноване 1601 (425 років)
Населення 3849
Площа 9,855 км²
Густота населення 390,56 осіб/км²
Поштовий індекс 08622
Телефонний код +380 4571
Географічні дані
Географічні координати 50°13′16″ пн. ш. 30°6′31″ сх. д. / 50.22111° пн. ш. 30.10861° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		172 м
Водойми р. Плиська
Відстань до
обласного центру 		35 км
Відстань до
районного центру 		18 км
Місцева влада
Адреса ради 08622, с. Плесецьке, вул. Центральна, 57
Карта
Плесецьке. Карта розташування: Україна
Плесецьке
Плесецьке
Плесецьке. Карта розташування: Київська область
Плесецьке
Плесецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Плесецьке у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Плесе́цьке — село в Україні, у Фастівському районі Київської області. Населення становить 3849 осіб. Село поділене на 10 районів, які так і називаються: перший район, другий район, і т. д. до десятого.

Географія

Село розташоване в центральній частині Київської області, на південь від м. Київ; межує із селищем Борова та Калинівка, селами Дзвінкове та Данилівка. Відстань від села до районного центру становить 18 км, від села до Києва — 35 км. Площа становить 10004 га.

Через село тече річка Плиська (давніша назва Плеска або Плиска), права притока Унави. На захід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Урочище Плиски».

Герб

У лазуровому щиті золота церква, що супроводжується у верхніх кутах щита двома срібними ліліями. У червоній хвилеподібній базі, завершеній сріблом, дві золоті шаблі, покладені в косий хрест, які супроводжуються зверху золотим хрестом.[1]

Історія

Від Стародавніх часів до сучасності

Змієв вал поблизу Плесецького
Змієв вал в лісі поблизу Плесецького

Історія села Плесецьке налічує понад тисячу років, таким чином поселення є одним із найдавніших у Київській області. Назву отримало від річки Плески і виникнення Плесецького сягає часів Київської Русі, коли у 980-х роках князь Володимир будував по Ірпеню та Стугні укріплені лінії, пізніше знані як Змієві вали. Земляні насипи із дерев˙яним частоколом по верху прокладено від сучасного села Перевіз на річці Ірпінь через Плесецьке до сучасних сіл Скрипки та Хлепча. Це давнє городище в селі зветься «Замковище» (також «Валова школа»). Плесецьке городище захищало Київську землю з південного заходу. Подібними замками по сусідству були городища в сучасних Жорнівці (тодішня назва Жернов), Чорногородці (тодішня назва, можливо, Чернів), Великій Солтанівці (тодішня назва Солтанов)[2].

За часів монголо-татарської навали було ареною бойових дій, що підтверджується археологічними знахідками. В XVII ст. Плесецьке належало роду Аксаків. Універсалом гетьмана Б. Хмельницького від 11 січня 1651 село підпорядковувалось Києво-Братському монастирю, що було підтверджено царем Олексієм Михайловичем. В ході визвольної боротьби XVII ст. село було спустошене. Адміністративно село до кін. XVIII ст. входило до Київської сотні Київського полку.[3]

Універсалом гетьмана Івана Мазепи від 29 червня 1702 дозволялося утворення слободи та заселення території вихідцями з Правобережної України.

У XVIII ст. село стало осередком гайдамацького руху. 1768 року тут побував з гайдамаками Яків Довгошиєнко[4].

У 1781 Київський полк було розформовано і село адміністративно увійшло до новоутвореного Київського намісництва. У 1795—1797 належало до Васильківського повіту Київського намісництва, а з 1797 — до Васильківської волості Київського повіту Київської губернії.[3]

За монастирських часів у Плесецькому на місці давнішої була збудована нова церква Стрітення Господнього (закінчена 1784). В 1786 на теренах Російської імперії відбулася секуляризація земельних володінь Православної Церкви, й село стало казенним маєтком.

Як свідчать метричні книги, клірові відомості та сповідні розписи церкви Стрітення Господнього с. Плесецьке, до храму були приписні віряни навколишніх сіл: Перевіз, Дзвінкове, Сподарець, Хлепча.[3]

Урочище Плиски, пам'ятка природи ботанічна
Урочище Плиськи, пам'ятка природи ботанічна, лісове озеро

Станом на 1886 рік в селі Васильківської волості Васильківського повіту мешкало 2930 осіб, налічувалось 536 дворів, існували православна церква, школа, 5 постоялих будинків та 5 лавок[5].

В роки Другої світової війни на території села діяв партизанський загін Героя Радянського Союзу Грисюка. В селі знаходиться пам'ятник загиблому першому секретарю ЦК ЛКСМ України Якову Хоменку. Про бої за визволення села від нацистських окупантів свідчать пам'ятники та обеліски загиблим.

В 1950 в Плесецькому велися археологічні розкопки, які підтвердили давню історію цих теренів.

Після аварії на ЧАЕС у 1986 до села було переселено мешканців села Варовичі Поліський району Київської області.

Після отримання незалежності

Станом на 1 січня 2007 протяжність вулиць — 46 км. Село газифіковане. Працює загально-освітня школа 1-3 ступенів на 500 учнів, 8 приватних магазинів, медична амбулаторія, будинок культури, 2 бібліотеки, відновлює роботу плесецький гранітний кар'єр, є дитячий садок «Дюймовочка». Сільська футбольна команда «Плиска» — постійний учасник районних змагань та їх неодноразовий призер. Діє молодіжний та дитячий клуб «Світло», який проводить, крім регулярних зустрічей, для молоді, — екскурсії на велосипедах «Пізнаємо рідний край!», а для дітей літні табори з вивченням англійської мови.

Рішенням Плесецької сільської ради від 18 грудня 2015 року за № 36-ІІІ-VII були декомунізовані і перейменовані 5 вулиць села:

  • вулицю Леніна на вулицю Центральну;
  • вулицю Колгоспну на вулицю Вишневу;
  • вулицю Енгельса на вулицю Соснову;
  • вулицю Гайдара на вулицю Мальовнича;
  • вулицю Фрунзе на вулицю І.Франка.

Війна 2022 року

27 лютого 2022 року, після невдалих спроб у Василькові, десант почали висаджувати у Крушинці та Плесецькому.

При масованому ракетному обстрілі України 15 листопада 2022 року на цвинтарі Плесецького від уламків ракети загинула літня жінка[6].

Відомі люди

В селі народилася:

Серед вихідців села є досвідчені спеціалісти з різних галузей науки і техніки, а саме:

Цікавий факт

8 серпня 2011 р в селі Плесецьке Васильківського району Київської області експертами був вирощений соняшник заввишки 4 м 17 см.

Галерея

  • Фото села Плесецьке
  • Мешканці села у 1848 році. П'єр де ля Фліз. Костюми селян державних маєтностей Київської губернії.
    Мешканці села у 1848 році. П'єр де ля Фліз. Костюми селян державних маєтностей Київської губернії.
  • Одна з хат села, 2016 рік
    Одна з хат села, 2016 рік
  • Ставок у Плесецькому на річці Плиська
    Ставок у Плесецькому на річці Плиська
  • Змійові вали біля села Плесецьке
    Змійові вали біля села Плесецьке
  • Змійові вали біля села Плесецьке
    Змійові вали біля села Плесецьке

Див. також

Публікації

  • Є. Чернецький. До історії плесецької старовини: давній рід Шиденків у XVIII—XIX ст. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. — 30 с., ген. табл.

Примітки

  1. ↑ Герб села
  2. ↑ Лоза Юрій (ред.). Історичний Атлас України. Найдавніше минуле. — Київ: Видавництво «Мапа», 2010. — 300 с.-сс.157,225. ISBN 978-966-8804-24-3
  3. ↑ а б в Центральний державний історичний архів України
  4. ↑ Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. ↑ Кількість жертв масованого обстрілу РФ 15 листопада зросла до двох. Українська правда. 16 листопада 2022.

Посилання

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).