YaChudo

Дзвінкове

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дзвінкове (значення).
село Дзвінкове
Герб Дзвінкового Прапор Дзвінкового
Де ля Фліз. Дзвінкове (1854)
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Тер. громада Боярська міська громада
Код КАТОТТГ UA32140030020060945 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Дзвінкове 
Основні дані
Засноване не пізніше 1702[1]
Населення 135
Географічні дані
Географічні координати 50°16′43.0″ пн. ш. 30°3′32.0″ сх. д. / 50.278611° пн. ш. 30.058889° сх. д.
Водойми р. Ірпінь
Відстань до
обласного центру 		36,2 км
Відстань до
районного центру 		28,8 км
Найближча залізнична станція Глеваха
Відстань до
залізничної станції 		17,8 км
Місцева влада
Адреса ради 08620, Київська обл., Васильківський р-н, с. Дзвінкове, вул. Грушевського, 3
Сільський голова Литвиненко Марія Петрівна
Карта
Дзвінкове. Карта розташування: Україна
Дзвінкове
Дзвінкове
Дзвінкове. Карта розташування: Київська область
Дзвінкове
Дзвінкове
Мапа
Мапа

CMNS: Дзвінкове у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Дзвінкове́ (також Дзвінкова) — село Боярської міської громади Фастівського району Київської області. Населення — близько 135 корінних жителів та до 100 осіб дачників.

У Дзвінковому розташовані будинки представників київської медіа-індустрії та українського політика Володимира Стретовича[2][3].

Географія

Відстань до райцентру становить приблизно 36 км — автошляхом місцевого значення.

Селом протікає річка Ірпінь. Поблизу знаходиться Дзвінківський заказник, що перебуває у віданні Боярської лісової дослідної станції, яка підпорядковується Національному аграрному університету.

Транспорт

Через село пролягає автобусний маршрут Київ — Яблунівка.

Символіка

На гербі села двічі обігрується назва — церковний дзвін і рослина дзвоники, тому він є подвійно промовистим.

Історія

У Дзвінківському заказнику
У Дзвінківському заказнику

Село відоме рекреаційними властивостями ще з XVIII ст. Навколо Дзвікового були облаштовані пункти лісової сторожі за номерами з постійними жителями, що відображено у Сповідному розписі  с. Плесецьке Васильківського повіту за 1863 рік.[4]

На початку ХХ ст. тут перебували на відпочинку академік Сергій Єфремов, хімік Кость Туркало, професор філософії Київського університету святого Володимира Гіляров Олексій Микитович та його син Гіляров Сергій Олексійович надалі професор Київського університету на кафедрі вишуканих мистецтв.

Під час Визвольних змагань (1917—1921), Марко Шляховий, він же отаман «Кармелюк», базував в урочищі Кладова неподалік села Дзвінкова повстансько-селянський загін УНР, який вів бойові дії проти окупантів.[5]. З 1920-го — під більшовицькою владою. До 1929 р. тут були парафіяльна церква, капличка на кладовищі та імпозантна пам'ятка садово-паркового мистецтва. Після Голодомору все зруйновано, а в 1950-х влада зобов'язала сільраду встановити над дорогою монумент на пошанування радянських воїнів (з комуністичною символікою).

2 вересня 1955 на території села впав метеорит.[6] Було знайдено 2 його частини, вагою 1.272 і 1.296 кг; Загальна вага склала 2.568 кг. Метеорит отримав назву Zvonkov, його класифікували як хондрит.[7]

1 грудня 1991 більшість мешканців села проголосувала за відновлення державної незалежності України, сільська рада перейменувала вулицю Леніна на вулицю Михайла Грушевського. З 2008-го в селі відбудовується православна церква (УПЦ КП).

У серпні 2002 року поблизу Дзвінкового через відмову двигуна відбулася аварійна посадка легкомоторного літака «Cessna‑172», який виконував чартерний рейс із Рівного до Києва (Жуляни). На борту перебували три особи — пілот і два пасажири, усі вижили. Один пасажир отримав травми середньої тяжкості, інші двоє — легкі ушкодження.[8][9]

11 лютого 2018 року в Дзвінковому звершено освячення новозбудованого храму УПЦ КП на честь Різдва Пресвятої Богородиці[10].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 132 97.78 %
російська 3 2.22 %
Усього 135 100 %

Школа

Школа існувала в селі з кінця XIX століття. 1918 року в Дзвінковому було створено першу в Україні трудову вищу початкову школу імені Т. Г. Шевченка. Газета "Нова Рада" повідомляла в червні 1918 року, що ця програма навчання містила як загальноосвітні курси, так і трудове виховання[12]

Відомі мешканці

Уродженці

Дачники

  • Остап Вишня (1889—1956) — український та радянський письменник, новеліст, мав в селі мисливську дачу після Другої світової війни, де збиралися відомі українські літератори, зокрема Максим Рильський.
  • Феофіл Яновський - київський лікар, орендував дачу на хуторі Спадарець поблизу Дзвінкового у 1906-1912 роках

Інші

Примітки

  1. ↑ Дзвінкове. Слово Просвіти. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  2. ↑ Лідія Денисенко (17 липня 2009). До Стретовича, у «Дзвінкове» (російською) . «2000» №30-31 (470) 17–23 липня 2009 р. Архів оригіналу за 6 березня 2011. Процитовано 25 червня 2013.
  3. ↑ ЄвроСтретович–2009. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 27 жовтня 2015.
  4. ↑ Пошук метричних книг Дзвінкове в парафії населеного пункту с. Плесецьке, Київська губернія. genealogia.com.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 9 грудня 2021.
  5. ↑ У Боярці на майдані закипає бій... Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
  6. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Українська правда, 16 серпня 2002
  9. ↑ Ogo.ua — «Політ з пригодами, але без жертв», 19 серпня 2002
  10. ↑ Патріарший намісник освятив храм в с. Дзвінкове на Київщині. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  12. ↑ Рудий Г. Українська початкова школа в умовах виборювання державності (1917—1920 рр.) // Історія України: маловідомі імена, події, факти. — 2001. — Вип. 12. — С. 161-170

Джерела

  • Домінік П'єр Де ля Фліз. Дзвінкове // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 708—710.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).