Платнерит
| Платнерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Ptn[2] |
| Хімічна формула | PbO₂ |
| Nickel-Strunz 8 | IV/D.02[3][4] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.DB.05 |
| Dana 8 | 4.4.1.6 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія[5] |
| Вид симетрії | дітетрагональна-біпірамідальнаd |
| Просторова група | кристалографічна група 136[5] |
| Твердість | 5,5 |
| Колір риси | каштановий |
| Густина | 9,34 г/см³[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Карл Фрідріх Платтнерd[7] |
| Типова місцевість | Leadhillsd[8] |
 Платнерит у Вікісховищі | |
Платнерит[9] — мінерал з класу оксидів, бета-кристалічна форма діоксиду свинцю (β-PbO2), тоді як скрутиніїт — інша, альфа-форма. Вперше про нього повідомили в 1845 році та назвали на честь німецького мінералога Карла Фрідріха Платтнера. Платнерит утворює пучки темних голкоподібних кристалів на різних мінералах; кристали тверді та крихкі, мають тетрагональну симетрію.
Прояви
Платнерит трапляється в численних посушливих місцях Північної Америки (США та Мексика), більшої частини Європи, Азії (Іран та Росія), Африки (Намібія) та Південної та Західної Австралії. Він зустрічається у вивітрених гідротермальних відкладеннях кольорових металів у вигляді сіноподібних пучків темних призматичних кристалів довжиною кілька міліметрів; пучки ростуть на, або (іноді) всередині різних мінералів,[10] включаючи церусит, смітсоніт, геміморфіт, ледгілліт, гідроцинкіт, розазит, аурихальцит, мердочит, лімоніт, піроморфіт, вульфеніт, кальцит та кварц.
Властивості та застосування
Основні властивості платнериту були описані в 1845 році.[11] Вже тоді мінерал був відомий під своєю назвою — на честь Карла Фрідріха Платтнера (1800—1858), професора металургії та пробірної справи в Гірничій академії у Фрайберзі, Саксонія, Німеччина.
Його кристалічну структуру пізніше уточнили на синтетичних зразках. Платнерит належить до групи мінералів рутилу. Має тетрагональну симетрію, просторову групу P42/mnm (№ 136), символ Пірсона tP6, постійні ґратки a = 0,491 нм, c = 0,3385 нм, Z = 2 (дві формульні одиниці на елементарну комірку).[12]
Діоксид свинцю використовується в свинцево-кислотних акумуляторах та в електрохімії, але лише в синтетичній формі — як платнерит, так і скрутиніїт є надто рідкісними та не знаходять практичного застосування.[13]
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- ↑ Хайдінгер В. Handbuch der Bestimmenden Mineralogie — 1 — Відень: 1845.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 289. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Plattnerite - Photo Gallery. www.mindat.org.
- ↑ Haidinger W (1845) Zweite Klasse: Geogenide.
- ↑ Harada, H.; Sasa, Y.; Uda, M. (1981). Crystal data for β-PbO2. Journal of Applied Crystallography. 14 (2): 141. doi:10.1107/S0021889881008959.
- ↑ François Cardarelli (2008). Materials Handbook: A Concise Desktop Reference. Springer. с. 573. ISBN 978-1-84628-668-1.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).