YaChudo

Петар Кочич

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

Петар Кочич
серб. Петар Кочић Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 червня 1877[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Stričićid, Боснія, Османська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер27 серпня 1916[1][2] (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Белград, Окупація Сербії (Перша світова війна), Австро-Угорщина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНовий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаАвстро-Угорщина
 Османська імперія
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, журналіст, прозаїк-романіст, політик, письменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовсербська[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0462547 Редагувати інформацію у Вікіданих

Петар Кочич (серб. Петар Кочіћ; 29 червня 1877, Стричичі, Боснія і Герцеговина) — 27 серпня 1916, Белград) — сербський і боснійський письменник, драматург, громадський діяч, новеліст і сатирик. Один з чільних діячів сербської літератури початку XX століття.

У списку «100 найзнаменитіших сербів» Петар Кочич займає 86 місце.

Біографія

Вивчав славістику в Віденському університеті. Викладав в гімназії в Скоп'є. Жив в Сараєво, в кінці життя — в Белграді.

Активний радикальний політик, висловлював незгоду з австро-угорської окупацією батьківщини, а потім анексії Боснії і Герцеговини. Через свої радикальни погляди двічі — в 1907 і 1909 — переслідувався австро-угорською владою, піддавався арештам. У 1910 році був обраний в боснійський парламент.

В історію сербської літератури увійшов як видатний новеліст і сатирик (збірки оповідань «З гір і з передгір'їв», (1902—1905), «Стогін з Зміяня», (1910), сатирична п'єса «Барсук перед судом» (1904), сатирична повість «Судбіще», 1912, і ін. творів). Творчість Петара Кочича присвячено трагічній долі боснійського селянства, змученого турецьким ігом, феодальної експлуатацією, терором австро-угорської влади. У своїх прозових і драматичних творах передав життя і долі персонажів, а також реалістично і з часткою сатири зображував негативні соціальні наслідки правління Австро-Угорської влади. Його найважливіша робота сатирична п'єса «Борсук перед судом» (1904) («Jazavac pred sudom»), довгий час залишалася на сцені й мала великий успіх у глядачів.

Визнання

Життя і творчість Петара Кочича користуються великою повагою на батьківщині.

  • У кількох містах Сербії і Боснії та Герцеговини на його честь встановлено пам'ятники.
  • Зображення письменника було поміщено на всіх банкнотах динара Республіки Сербської випуску 1993 і національній валюті Боснії і Герцеговини — номіналом 100 конвертованих марок 1998 року.
  • Пошта Югославії в 1977 році випустила марку, присвячену 100-річному ювілею письменника
  • Засновані літературні премії «Кочіћево перо» і «Кочіћева књіга».
  • У період 1980—1999 років Народна і університетська бібліотека Республіки Сербської носила ім'я Петара Кочича.

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ а б Кочич Петар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ CONOR.Sl

Література

  • Богданов М. Б. Сатира Петра Кочича. В кн.: Богданов М. Б. Сербская сатирическая проза конца XIX — начала XX века и некоторые вопросы теории сатиры. М., 1962. (рос.)
  • Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1995. — Т. 3: К-Н. — С. 23-41.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).