Петар Зоранич
| Петар Зоранич | |
|---|---|
 Пам'ятник Петру Зораничу перед церквою св. Кршевана у Задарі | |
| Народився | 1508[1][2]  Задар, Адріатична Хорватіяd, Хорватія[1][2] |
| Помер | не пізніше 1569 |
| Діяльність | письменник, поет, правник |
| Знання мов | хорватська[2] |
Петар Зоранич (хорв. Petar Zoranić; 1508, Дзара (Задар), тоді Італія, тепер Хорватія — між 1543 i 1569 роком) — хорватський ренесансний письменник, вважається автором першого роману в хорватській літературі («Планіни» / Planine ).
З життєпису
Петар Зоранич, великий нінянин і хорват, народився у 1508 році. Був нащадком старої аристократичної сім'ї Тетатичів (Tetačić) з Ніна, що до кінця XV століття через малярію в Ніні й втікаючи від османів, переселилися в Задар. У цей час його мати Єлизавета (з благородного роду Медулла / Medulla, з якого походив відомий венеціанський художник Андреа Мелдолла) чекала на дитину.
Перші відомості про життя Петра Зоранича відносяться до 1531 року, коли він був згаданий як платний нінський нотар, адвокат і судовий писар, тобто для цього мав отримати знання права, ймовірно, в Падуї. останню інформацію про його життя датують 1543 роком. Помер він, явно, після цього року, адже, коли друкувався текст його «Планін», автор додав посвяту нінському каноніку, а вже в надрукованому варіанті 1569 року посвяти не було.
Доробок
Петар Зоранич відомий у хорватській літературі як автор першого роману «Гори» (Planine ), дія якого відбувається в 1536 році, за рік до падіння Кліси, в той час, коли турки проникли глибоко у хорватський край після битви при Могачі та першої облоги Відня.
Пасторальний роман Зоранича був опублікований у Венеції в 1569 році, і це його єдиний твір, що зберігся. Відомо принаймні ще про два втрачені «Ljubveni lov» і «Vilenica». Ще деякі анонімні твори, придбані в 1970-х у Лондоні, приписують Зораничу[3]. Його «Гори» свідчать про гуманістичну та богословську освіченість автора.
Петар Зоранич належав до кола письменників, які зробили свій вагомий внесок у те, що Задар, Хвар, Корчула, Спліт і Дубровник стали осередками хорватської ренесансної літератури.
Примітки
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Інформація на сайті Матиці Хорватської [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (хор.)
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).