YaChudo

Перехресний

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

село Перехресний
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Жденіївська громада
Код КАТОТТГ UA21040090070088150 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Перехресний 
Основні дані
Населення 360
Площа 0,808 км²
Густота населення 445,54 осіб/км²
Поштовий індекс 89141
Телефонний код +380 3136
Географічні дані
Географічні координати 48°51′40″ пн. ш. 22°54′33″ сх. д. / 48.86111° пн. ш. 22.90917° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		581 м
Водойми р. Жденіївка
Місцева влада
Адреса ради 89141, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с. Розтока, 1
Карта
Перехресний. Карта розташування: Україна
Перехресний
Перехресний
Перехресний. Карта розташування: Закарпатська область
Перехресний
Перехресний
Мапа
Мапа

Перехре́сний — високогірне село в Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України. Розташоване на висоті близько 600 м над рівнем моря, у долині річки Жденіївки, на захід від Верховинського Вододільного хребта. Село займає площу 0,808 км² і є важливою точкою на туристичній карті високогірного Закарпаття, зокрема завдяки близькості до полонини Рівна та унікальних природних об'єктів.

Назва та етимологія

Історична назва — Перехресна (угор. Perekreszna)[1]. Популярна версія про походження від перехрестя доріг виявилася хибною. Згідно з дослідженнями лінгвіста Лайоша Кіша та історика Тиводара Легоцького, назва має гідронімічне походження: вона походить від потоку Perekrasznye, який впадав у річку Жденіївку під прямим кутом, ніби «перехрещуючи» її течію. У сучасному ландшафті подібну конфігурацію мають струмки Ворон та Савчин, які впадають у Жденіївку під характерним перехресним кутом. Це дозволяє припускати, що історичний гідронім міг стосуватися одного з цих потоків.

У 1904 році, під час реформи[2] топонімів в Угорському королівстві, село отримало назву Перегаза (Pereháza). Сучасна назва — Перехресний — закріпилася після 1946 року.

Географія та ландшафт

Перехресний розташований у мальовничій гірській долині, оточеній стрімкими схилами та густими лісами Українських Карпат.

Відстані:

Сусідні населені пункти: Кічерний, Буковець.

Гірські вершини поблизу:

  • Великий Верх — 1309 м[3]
  • Гострий Верх — 1294 м[4]
  • Гостра Гора — 1405 м (південний захід від села)

Село є зручним стартовим пунктом для походів на полонину Рівна та через Верховинський Вододільний хребет.

Гідрологія

Головною водною артерією є річка Жденіївка (права притока Латориці). Територією села також протікає потік Ворон та Савчин, у верхів'ях якого розташована одна з найцікавіших природних пам'яток регіону.

Водоспад Бердо

В урочищі Бердо на струмку Ворон знаходиться вертикальний водоспад (Пірнаючий) заввишки близько 4 м. На відміну від більшості каскадних водоспадів Закарпаття, вода тут падає прямовисною завісою зі скельної стіни, що робить його унікальним явищем Мукачівського району.

Історія

Перша письмова згадка про Перехресний датується 1600 роком.

Державна приналежність у різні періоди:

  1. До 1918 р. — у складі Угорського королівства (комітат Берег).
  2. 1920—1938 рр. — у складі Чехословаччини (назва Perekrestná).
  3. 1945—1991 рр. — у складі УРСР.
  4. З 1991 р. — у складі незалежної України.

Релігія та архітектурна спадщина

Втрачена Введенська церква (XVII ст. — 1967)

До 1967 року в селі стояла унікальна дерев'яна церква XVII століття — останній зразок класичного бойківського стилю у цьому районі.

У 1936 році її сфотографував польський дослідник Францішек Стшалко (на фото навіть видно велосипед мандрівника біля входу).

Храм був розібраний у 1967 році, що стало однією з найбільших втрат сакральної архітектури Закарпаття.

Храм Вознесіння Господнього (1947)

Діюча дерев’яна церква, збудована майстром Дмитром Вайнагієм.

У храмі зберігається іконостас із Малоберезнянського монастиря.

Громада офіційно зареєстрована у 1991 році[5].

Освіта

У селі працює Перехреснянська початкова школа (буд. 70).

Заклад засновано у 1996 році[6].

Директор — Ольга Василівна Тимкович.

Школа є важливим культурним та освітнім осередком громади.

Демографія

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 379 осіб, з яких 182 чоловіки та 197 жінок.[7] В 1910 рік налічувалося 212 жителів (197 русинів, 11 німців, 4 угорці). У селі проживали греко-католики, юдеї та римо-католики. За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 357 осіб.[8] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[9]

Туризм та маршрути

Перехресний — популярна точка для екотуризму, гірських походів та дослідження природних пам'яток.

Основні маршрути:

  1. Похід на гору Гостра та полонину Рівна.
  2. Стежка до водоспаду Бердо.
  3. Маршрут «Руський Путь» через Верховинський Вододільний хребет.

Примітки

  1. ↑ Sebestyén, Zsolt (30 грудня 2009). Kárpátaljai helységnév-magyarázatok a Volóci járásból. Névtani Értesítő (угор.). 31: 199—208. doi:10.29178/NevtErt.2009.18. ISSN 2064-7484.
  2. ↑ Kft, Wolters Kluwer Hungary. 1898. évi IV. törvénycikk - 1.oldal - Ezer év törvényei. net.jogtar.hu (англ.). Процитовано 9 травня 2026.
  3. ↑ "Великий Верх" на карті Карпат. В Похід Карпатами. vpohid.com.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2026.
  4. ↑ "Гострий Верх" на карті Карпат. В Похід Карпатами. vpohid.com.ua (укр.). Процитовано 9 травня 2026.
  5. ↑ 38200681 — РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УПЦ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКОЇ ЦЕРКВИ С. ПЕРЕХРЕСНИЙ. opendatabot.ua (укр.). 9 травня 2026. Процитовано 9 травня 2026.
  6. ↑ 22099039 ПЕ­РЕ­ХРЕ­СНЯН­СЬКА ПОЧАТКОВА ШКОЛА. opendatabot.ua (укр.). 9 травня 2026. Процитовано 9 травня 2026. {{cite web}}: символ м'якого дефісу в |title= на позиції 12 (довідка)
  7. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  8. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  9. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

Пояснення назв населених пунктів


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).