Латориця

Латориця
Вид на Латорицю з набережної в Парку Перемоги
48°50′56″ пн. ш. 23°08′17″ сх. д. / 48.8488° пн. ш. 23.138° сх. д.
Витік	на схід від села Латірки
• координати	48°50′56″ пн. ш. 23°08′17″ сх. д. / 48.8488° пн. ш. 23.138° сх. д.
• висота, м	850 м
Гирло	Бодрог
• координати	48°27′17″ пн. ш. 21°49′10″ сх. д. / 48.4546° пн. ш. 21.8195° сх. д.
• висота, м	94,5 м
Похил, м/км	4,02 м/км
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Україна (Закарпатська область),  Словаччина
Регіон	Закарпатська область Михайлівці
Довжина	188 км
Площа басейну:	7680 км²
Середньорічний стік	37 м³/с (в Чопі); 86,8 м³/с (в місці злиття з Ондавою)
Притоки:	Яловський струмок, Жденівка, Пиня, Визниця, Стара, Лаборець (праві); Бескід, Славка, Дубровиця, Вича, Свалявка, Коропець, Мочонка, Керепець (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

Ла́то́риця^[1] (словац. Latorica) — річка в Закарпатській області України та в Словаччині (округ Михайлівці). Ліва притока Бодрогу (басейн Дунаю).

Довжина річки 188 км (в Україні — 156,6 км, у Словаччині — 31,4 км). Площа басейну 7680 км². Похил річки змінюється від 80 м/км (у верхів'ї) до 0,2 м/км (у пониззі). У верхній течії долина V-подібна, завширшки 100—700 м, подекуди каньйоноподібна (ширина 40—60 м). Річище слабозвивисте, багато порожистих ділянок. Ширина річки пересічно 15—30 м (найбільша 45 м), глибина до 2 м. У середній течії долина переважно ящикоподібна, завширшки від 1—2 км до 4,5 км. Ширина заплави 200—300 м, річища 30—50 м (найбільша понад 100 м). Нижня ділянка Латориці має нечітко виражену широку долину. Ширина заплави в пониззі досягає 4—6 км. Річище тут звивисте, є рукави, на окремих ділянках канали. Пересічна ширина річища 20—25 м, глибина понад 5 м.

Латориця бере початок на південно-західних схилах Вододільного хребта під Козаковою Полониною, що на схід від села Латірки. Від витоків до міста Сваляви Латориця тече переважно з півночі на південь, від Сваляви до Мукачева — на південний захід, від Мукачева до гирла — на захід. Річка перетинає Воловецьку верховину, Полонинський хребет, Свалявську улоговину та Вигорлат-Гутинський хребет, після чого виходить на Закарпатську низовину.

• Марта-Маргарита.

Основні притоки:

• Яловський струмок, Жденівка, Пиня, Матекова, Визниця, Стара, Лаборець (праві).
• Бескид, Славка, Дубровиця, Вича, Свалявка, Коропець, Мочонка, Керепець (ліві).

Екологічний стан Латориці незадовільний, оскільки вздовж неї майже від витоків до міста Мукачева проходить автошляхом М06 (Київ — Чоп) та частково залізниця з інтенсивним рухом. Крім того у верхній та середній течії на берегах річки розташовані чималі населені пункти, зокрема міста Свалява та Мукачево.

На Латориці бувають великі повені, інколи дуже руйнівні, найбільш трагічна повінь 1998 року.

• Каталог річок України / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
• Латориця: гідрологія, гідроморфологія, руслові процеси : монографія / [Ободовський О. Г. та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: Київський університет, 2012. — 319, [1] с.: іл., табл. — (Серія «Річки Карпат»). — ISBN 978-966-439-542-4
• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с. (рос.)

Латориця в Мукачеві. Праворуч — протипаводковий вал із бетонною загорожею

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.