Перевозець

село Перевозець
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Калуський район
Тер. громада	Войнилівська громада
Код КАТОТТГ	UA26060110100061296
Основні дані
Перша згадка	1469
Населення	1041
Площа	8,76 км²
Густота населення	118,84 осіб/км²
Поштовий індекс	77332
Телефонний код	+380 03472
Географічні дані
Географічні координати	49°4′45″ пн. ш. 24°32′28″ сх. д. / 49.07917° пн. ш. 24.54111° сх. д.
Водойми	Лімниця
Місцева влада
Адреса ради	77332, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Перевозець, вул. Незалежності, 9
Карта
	Перевозець
	Перевозець
Мапа
	Перевозець у Вікісховищі

Перево́зець — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.

Історія

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Перевозець належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославовича включена до складу Русі. Наявні ж документи з XV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Наприклад, присутність на з'їзді шляхти в Галичі 28-29 червня 1427 року Гануша сина Кодегницького з Перевозця^[1].

Згадується 15 травня 1469 року в книгах галицького суду^[2]. У люстрації 1469 року задокументоване зобов'язання сплати Годовським 50 марок за село Перевозець^[3].

У 1880 році було 107 будинків і 601 мешканець у селі та 5 будинків і 29 мешканців у панському дворі (598 греко-католиків, 13 римо-католиків, 19 юдеїв; 602 українці, 28 поляків), місцева греко-католицька парафія, церква, філія школи^[4].

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у перевозецькій церкві 5 дзвонів діаметром 150, 40, 45, 36, 35 см, виготовлених у 1865 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала^[5].

У 1939 році в селі проживало 980 мешканців (950 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 10 поляків і 10 євреїв)^[6].

Після приєднання Західної України до СРСР село включене 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 19 травня 1959 р. Войнилівський райвиконком ліквідував Перевозецьку сільраду з приєднанням до Слобідської сільради.

У 1967 році в селі відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку.

11 жовтня 2015 року освячена новозбудована церква парафії Апостола і Євангелиста Іоана Богослова УПЦ КП^[7].

Соціальна сфера

Церква св. Іоана Богослова (храмове свято) збудована 1829 року, перебудована 1904 року, бо згоріла; але простояла тільки 103 роки і згоріла в 2007 р.^[8].
Народний дім.
Школа І-ІІ ст^[9] на 180 учнівських місць^[10]^[11]^[12].
301 двір, 1065 мешканців.

Село газифіковане^[13].

Вулиці

У селі є вулиці^[14]:

Богдана Хмельницького
Василя Стуса
Зелена
Івана Франка
Івасюка
Лесі Українки
Михайла Грушевського
Молодіжна
Набережна
Незалежності
Тараса Шевченка
Тиха
Церковна
Окружна

Відомі люди

Народилися

Паліїв Дмитро (1896–1944) — політичний і військовий діяч, один з організаторів повстання у Львові 1 листопада 1918 р. У 1920 р.- один із засновників УВО. Співзасновник Української Партії Національної Роботи. Член ЦК УНДО, посол до польського сейму, в'язень польських таборів^[15].
Андрухів Ігор Олексійович (4.01.1957 — 11.12. 2011) — народився у сім'ї Олекси та Ганни Андрухів. Доктор історичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, за фахом історик, полковник міліції. Закінчив Історичний факультет Педагогічного інституту ім. В. Стефаника в 1984 р. У 1984—1991 роках працював у Тисменецькій СШ та першим секретарем Тисменецького РК КПУ. Автор багатьох праць з проблем історії Галичини, освіти, виховання, християнської етики. Лауреат премій ім. М.Островського, М.Стельмаховича, Р.Федоріва, нагороджений відзнаками МВС I—II ступенів «За розвиток науки, техніки та освіти».