Пентті Ескола

Пентті Ескола
фін. Pentti Eelis Eskola
Народився	8 січня 1883[1][2][…]  Honkilahtid, Або-Б'єніборзька губернія, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер	6 грудня 1964[4][2][…] (81 рік)  Гельсінкі, Фінляндія[4][5]
Країна	Російська імперія  Російська республіка  Фінляндія
Діяльність	геолог, викладач університету
Alma mater	Гельсінський університет
Галузь	геологія[6]
Заклад	Гельсінський університет
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Гайдельберзька академія наук Національна академія наук США
У шлюбі з	Helena Syrjälä-Eskolad
Нагороди	медаль Пенроуза (1951) медаль Леопольда фон Бухаd (1962) премія Ветлесена (1964) Почесний член Німецького мінералогічного товаристваd

Пентті Ееліс Ескола (фін. Pentti Eelis Eskola 8 січня 1883, Леллайнен, Хонкілахті, — 6 грудня 1964, Гельсінкі)  — фінський геолог і петрограф, член Академії Фінляндії (1921).

Закінчив Гельсінський університет (1906).

З 1910 р. викладав у цьому університеті, у 1924—53 рр. — професор мінералогії і петрографії.

З 1928 р. — директор інституту геології.

Досліджував геологію Скандинавії, Північної Америки та Забайкалля. Основні праці — з докембрію Фінляндії та Карелії. Вивчав метаморфізм гірських порід, явище анатексису, генезис гранітної магми. Вперше застосував принципи фізичної хімії до проблем петрографії. Сформулював поняття «мінеральна фація» (1920), раніше введене Аманцом Греслі.

На його честь названий мінерал есколаїт.

• The mineral facies of rocks, Christiania, 1920; On the principles of metamorphic differentiation, «Bull. de la Commission géologique de Finlande», 1932, № 97; The Precambrian of Finland, в кн.: Precambrian, v. 1, N. Y. — L. — Sidney, 1963.
• Ескола Пентті
• Unterteilung nach dem Konzept der metamorphen Fazies.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}