Есколаїт
| Есколаїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Esk[2] |
| Хімічна формула | Cr₂O₃ |
| Nickel-Strunz 8 | IV/C.04a[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.CB.05[4] |
| Dana 8 | 4.3.1.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тригональна сингонія[5] |
| Вид симетрії | дітригональна-скаленоедричнаd |
| Просторова група | space group R-3cd[5] |
| Інші характеристики | |
| Типова місцевість | Оутокумпу[6] |
| | |
Есколаїт[7] — рідкісний мінерал, оксид хрому(III) Cr2O3.
Відкриття і прояви
Вперше есколаїт було описано в 1958 році для прояву в рудному родовищі поблизу Оутокумпу у східній Фінляндії. Він зустрічається в хромовмісних тремолітових скарнах, метаморфізованих кварцитах і хлоритоносних жилах у Фінляндії; у льодовиковій валунній глині в Ірландії та в гальці річки Меруме в Гаяні. Він також був визнаний рідкісним компонентом хондритових метеоритів.
Мінерал названий на честь фінського геолога Пентті Ескола (1883—1964).
Структура та фізичні властивості

Есколаїт кристалізується з тригональною симетрією в просторовій групі R3c і має параметри ґратки a = 4,95 Å і c = 13,58 Å при стандартних умовах. Елементарна комірка містить шість формульних одиниць. Ґратка аналогічна ґратці корунду, де Cr3+ замінює Al3+.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Vuorelainen Y. Eskolaite, a new chromium mineral // Am. Mineral. / P. B. Tomascak, F. Nestola — Mineralogical Society of America, 1958. — Vol. 43. — P. 1098–1106. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM-2019-
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 137. — ISBN 978-966-360-463-3.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).