Пауль Лені

Пауль Лені
нім. Paul Leni
Ім'я при народженні	Paul Josef Levi
Дата народження	8 липня 1885
Місце народження	Штутгарт, Німеччина
Дата смерті	2 вересня 1929 (44 роки)
Місце смерті	Лос-Анджелес, США
Громадянство	Німецька імперія  Веймарська республіка
Професія	художник-оформлювач, художник-декоратор, сценарист, кінорежисер
Кар'єра	1910—1929
Напрям	драма, жахи
IMDb	ID 0501902
Пауль Лені у Вікісховищі

Пауль Ле́ні (нім. Paul Leni; 8 липня 1885, Штутгарт — 2 вересня 1929, Лос-Анджелес) — німецький кінорежисер, художник-оформлювач та художник-декоратор, який зробив значний вплив на експресіонізм у кіно.

Пауль Лені народився 8 липня 1885 року у Штутгарті. Відвідував гімназію, потім навчавіся на рисувальника в художній слюсарній майстерні. У 15-річному віці переїхав до Берліна, працював рисувальником моди, впродовж трьох семестрів відвідував Академію образотворчих мистецтв. Був художником-оформлювачем і художником-декоратором в міському театрі ім. Фрідріха Вільгельма і у Берлінському театрі, в тому числі для Макса Рейнхардта.

З 1914 року працював у кіно, спочатку художником-декоратором, а з 1916 року — режисером. Перший фільм «Щоденник доктора Харта» був патріотичною пропагандою. У подальших роботах Лені приділяв велику увагу стилістиці кадру. Він також часто виступав співрежисером, відповідальним за оформлення сцени, наприклад, у фільмі «Чорний хід», в якому відбувалося змішення реалістичного і експресіоністського стилів. Найбільшого успіху зазнав його фільм «Кабінет воскових фігур», що став одним з наочних зразків кіноекспресіонізму.

З 1921 по 1923 рік Лені був керівником експресіоністського кабаре «Гондола». З 1923 по 1924 рік інсценував пантомімічні прологи для кінопрем'єр. У 1926 році оформив обкладинку знаменитої книги «Експресіонізм і кіно» Рудольфа Куртца.

Після успіху фільму «Кабінет воскових фігур» в березні 1926 року Лені поїхав до Голлівуду, де з успіхом продовжив удосконалювати свій стиль, знявши чотири фільми жахів.

Пауль Лені помер 2 вересня 1929 року у Голлівуді під час підготовки до роботи над своїм першим звуковим фільмом.

• 1916 — «Щоденник доктора Гарта» / Das Tagebuch des Dr. Hart
• 1917 — «Спляча красуня» / Dornröschen
• 1917 — «Прима Вера» / Prima Vera
• 1918 — «Таємниця Бангалору» / Das Rätsel von Bangalor (фільм втрачено, зберігся фрагмент у 12,5 метрів)
• 1918 — «Платонічний шлюб» / Die platonische Ehe
• 1919 — «Принц Зозуля» / Prinz Kuckuck (фільм не зберігся)
• 1920 — «Карти долі» / Die Karten des Todes (фільм не зберігся)
• 1921 — «Ребус-фільм № 1» / Rebus Film Nr. 1 — режисер і сценарист
• 1921 — «Леді Гамільтон» / Lady Hamilton — художник
• 1921 — «Змова у Генуї» / Die Verschwörung zu Genua
• 1921 — «Чорний хід» / Hintertreppe — режисер і художник
• 1924 — «Кабінет воскових фігур» / Waxworks — режисер і художник
• 1927 — «Кіт та канарка» / The Cat and the Canary
• 1927 — «Китайський папуга» / The chinese parrot (фільм не зберігся)
• 1928 — «Людина, яка сміється» / The man who laughs
• 1929 — «Останнє попередження» / The last warning

• Hans-Michael Bock (Hrsg.): CINEGRAPH. Lexikon zum deutschsprachigen Film. edition text + kritik, München 1984
• John Wakeman, editor. World Film Directors, Volume One, 1890-1945. — New York : The H.W. Wilson Company, 1987. — P. 649-651.

• Пауль Лені на сайті IMDb (англ.)
• Пауль Лені на сайті All Movie Guide (англ.)
• Фільмографія Пауля Лені — на сайті oKino.ua(рос.)