YaChudo

Папська ліра

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Папська ліра
lira pontificia(італ.)
Срібна монета номіналом 5 лір 1867 року (аверс і реверс)
Територія обігу
ЕмітентПапська держава
Похідні та паралельні одиниці
ДробовіСольдо (1⁄20) 
Чентезимо (1⁄100)
Монети і банкноти
Монети1 чентезимо; ½, 1, 2, 4, 5 і 10 сольдо; 1, 2, 2½, 5, 10, 20, 50 і 100 лір
Історія
Уведена в обіг1 серпня 1866
Валюта-попередницяПапський скудо
Початок вилучення1870
Валюта-наступницяІталійська ліра
Виробництво монет та банкнот
Монетний двірРимський монетний двір
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Папська ліра

Папська ліра (італ. lira pontificia) — грошова одиниця Папської держави, запроваджена 1866 року й використовувана до приєднання Рима до Італійського королівства в 1870 році. Поділялася на 100 чентезимо, або 20 сольдо (один сольдо дорівнював п'яти чентезимо). Замінила папський скудо за встановленим курсом 1 скудо = 5,375 ліри; за номінальною вартістю відповідала італійській лірі та французькому франку.[1][2]

Історія

Унаслідок об'єднання Італії в 1859—1860 роках світські володіння папи римського істотно скоротилися: під владою Пія IX залишалися переважно Рим і територія сучасного Лаціо. На тлі цих змін папський уряд розпочав грошову реформу, прагнучи узгодити монетну систему держави з європейськими стандартами.[3]

18 червня 1866 року Пій IX видав едикт про запровадження папської ліри замість скудо. Новий грошовий устрій набув чинності 1 серпня того ж року та ґрунтувався на біметалевій системі, аналогічній італійській. Реформу здійснювали з розрахунку на вступ Папської держави до Латинського монетного союзу, створеного 23 грудня 1865 року Францією, Бельгією, Італією та Швейцарією. Попри дипломатичні переговори, Папська держава так і не стала його формальним учасником.[1][3]

Обмінний курс становив 5,375 ліри за один скудо. Старий срібний скудо мав масу близько 26,9 г і виготовлявся зі срібла 900-ї проби. За новим стандартом срібна монета номіналом 5 лір важила 25 г і також мала 900-ту пробу. Водночас дрібніші срібні монети — від 5 сольдо до 2½ ліри — карбували зі срібла 835-ї проби. Отже, правило про 5 г срібла 900-ї проби на одну ліру стосувалося повновагового п'ятилірового стандарту, а не фактичного складу монети номіналом 1 ліра.[4][5][6]

Папські монети карбували за ваговими й металевими стандартами, близькими до монет країн Латинського монетного союзу, однак зберігали й місцеві номінали в сольдо. Надмірний випуск папської розмінної монети та її надходження до інших країн спричинили суперечки з урядами учасників союзу. Переговори про повноцінне приєднання не завершилися успіхом, а на початку 1870 року деякі банки за межами Папської держави почали відмовлятися приймати її гроші.[3]

Після взяття Рима італійськими військами 20 вересня 1870 року Папська держава припинила існування як територіальна держава, а її ліру змінила італійська ліра за співвідношенням 1:1. Проте вилучення окремих папських монет з обігу тривало й після 1870 року: відповідно до королівського декрету від 18 лютого 1872 року срібні монети папського карбування номіналом менше ніж 5 лір втратили статус законного платіжного засобу в Римській провінції з 15 березня 1872 року. До 30 квітня 1872 року їх можна було обміняти в установлених установах.[3][7]

Монети

Золота монета номіналом 20 лір із портретом папи Пія IX

У 1866—1870 роках випускали монети з міді, срібла та золота. Перелік номіналів наведено за нумізматичними каталогами; 5 лір карбували як у сріблі, так і в золоті.[2][8]

Матеріал Номінали Характеристики
Мідь 1 чентезимо; ½, 1, 2 і 4 сольдо ½ сольдо відповідали 2½ чентезимо; 1, 2 і 4 сольдо — 5, 10 і 20 чентезимо відповідно.
Срібло 835-ї проби 5 і 10 сольдо; 1, 2 і 2½ ліри Розмінні срібні монети номінальною вартістю від ¼ до 2½ ліри.
Срібло 900-ї проби 5 лір Маса монети — 25 г.
Золото 900-ї проби 5, 10, 20, 50 і 100 лір Зокрема, золота монета номіналом 5 лір мала масу близько 1,61 г.

На аверсі більшості випусків містився профіль Пія IX з латинським позначенням його титулу й року понтифікату. На реверсі зазвичай зазначали назву держави STATO PONTIFICIO, номінал, рік випуску й знак Римського монетного двору «R»; зображення і написи окремих випусків відрізнялися. Зокрема, штемпелі п'ятилірової срібної монети створив Карл Фрідріх Фойгт, а монети номіналом 2½ ліри — Філіппо Сперанца.[5][9]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Monetary History — Papal States (Italy). Language of Money (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  2. ↑ а б Items from the Papal States: Lira (1866–1870). Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  3. ↑ а б в г Margiotta Broglio, Francesco (26 серпня 2019). Il Vaticano e l’Unione monetaria latina. Corriere della Sera (італ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  4. ↑ 1 Scudo — Pius IX. Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  5. ↑ а б 5 Lire — Pius IX. Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  6. ↑ 2 Lire — Pius IX. Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  7. ↑ Regio decreto 18 febbraio 1872, n. 686, sul corso legale delle monete d'argento pontificie. Gazzetta Ufficiale del Regno d'Italia (італ.). 29 лютого 1872. Процитовано 17 жовтня 2026.
  8. ↑ 5 Lire d'Oro — Pius IX. Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.
  9. ↑ 2½ Lire — Pius IX. Numista (англ.). Процитовано 17 жовтня 2026.

Література

  • Berman, Allen G. Papal Coins. New York: Attic Books, 1991. (англ.)
  • Muntoni, Francesco. Le monete dei papi e degli Stati pontifici. Roma: P. & P. Santamaria, 1972—1973. 4 vol. (італ.)
  • Krause, Chester L.; Mishler, Clifford. Standard Catalog of World Coins. 5th ed. Iola, WI: Krause Publications, 1978 (1979 edition). ISBN 0-87341-020-3. (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).