YaChudo

П'єтро Читаті

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

П'єтро Читаті
італ. Pietro Citati Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 лютого 1930[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Королівство Італія[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 липня 2022[4][2] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Roccamared, Кастільйоне-делла-Пеская, Провінція Гроссето, Тоскана, Італія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCemetery of Misericordiad[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Королівство Італія
 Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, літературний критик, журналіст, есеїст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materПізанський університет
Scuola Normale Superiore. Classe di Lettere e Filosofiad (1951)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьтворче та професійне письмоd[7], літературна критика[7] і есей[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»

премія Медічі за найкращий твір іноземною мовоюd (1991)

премія Стрега (1984)

премія Багутта (1981)

Praemium Classicum Clavarensed (1995)

Q137385829? (1999)

Flaiano Literary Prized

Автограф
CMNS: П'єтро Читаті у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'єтро Читаті (італ. Pietro Citati; 20 лютого 1930, Флоренція — 28 липня 2022, Роккамаре, Тоскана) — італійський літературний критик, біограф, есеїст.

Біографія

Починав навчання в Турині, після бомбардування в 1942 році родина переїхала до Лігурії. Закінчив Вищу нормальну школу в Пізі. Співпрацював із газетами Giorno, Corriere della Sera, Repubblica.

Творчість

Автор біографій Александра Македонського, Гете, Толстого, Кафки, Пруста, Кетрін Менсфілд, книги «Портрети жінок» (про Терезу Авільську, Джейн Остін, Лу Андреас-Саломе, Вірджинію Вулф), спогадів про Італо Кальвіно тощо.

Після публікації у 2000 році есе про поняття абсолютного зла в європейській літературі ХІХ століття (Il male assoluto), у 2011 році він присвятив ще одне есе Джакомо Леопарді.

Твори

  • Goethe, Milano, A. Mondadori, 1970; Milano, Adelphi, 1990, ISBN 88-459-0757-0.
  • Il tè del cappellaio matto, Milano, A. Mondadori, 1972; Milano, Adelphi, 2012, ISBN 978-88-459-2699-0.
  • Immagini di Alessandro Manzoni, Milano, A. Mondadori, 1973.
  • Alessandro. Con i diari e le lettere, Milano, Rizzoli, 1974; Milano, A. Mondadori, 1996, ISBN 88-04-41593-2; con un'appendice di testi a cura di Francesco Sisci, Collana gli Adelphi n.256, Milano, Adelphi, 2004, ISBN 978-88-459-1913-8.
  • La primavera di Cosroe. Venti secoli di civiltà iranica, Milano, Rizzoli, 1977; Milano, A. Mondadori, 2000, ISBN 88-04-47333-9; Collana gli Adelphi n.280, Milano, Adelphi, 2006, ISBN 88-459-2037-2.
  • I frantumi del mondo, Milano, Rizzoli, 1978.
  • La regina Marmotta, Milano, Emme, 1979.
  • Il velo nero, Milano, Rizzoli, 1979.
  • Vita breve di Katherine Mansfield, Milano, Rizzoli, 1980; Milano, Oscar Mondadori, 2001. ISBN 88-04-49049-7 - Collana gli Adelphi, Adelphi, Milano, 2014, ISBN 978-88-45-92937-3.
  • Manzoni, Milano, A. Mondadori, 1980; Nuova ed., Milano, Mondadori, 1991, ISBN 88-04-34606-X.
  • I racconti dei gatti e delle scimmie, Milano, Rizzoli, 1981.
  • Il migliore dei mondi impossibili, Milano, Rizzoli, 1982.
  • Tolstoj, Milano, Longanesi, 1983; Milano, Adelphi, 1996, ISBN 88-459-1211-6; Torino, UTET, 2007, ISBN 88-02-07587-5.
  • Cinque teste tagliate, Milano, A. Mondadori, 1984.
  • Alessandro Magno, con Francesco Sisti, Milano, Rizzoli, 1985. ISBN 88-17-66281-X; Milano, Adelphi, 2004, ISBN 88-459-1913-7.
  • Il sogno della camera rossa, Milano, Rizzoli, 1986, ISBN 88-17-85235-X.
  • Kafka, Milano, Rizzoli, 1987, ISBN 88-17-66279-8; Milano, Oscar Mondadori, 2000, ISBN 88-04-47862-4; Milano, Adelphi, 2007, ISBN 978-88-459-2211-4.
  • Storia prima felice, poi dolentissima e funesta, Milano, Rizzoli, 1989, ISBN 88-17-66278-X; Milano, Oscar Mondadori, 2002, ISBN 88-04-50073-5; Introduzione di Emanuele Trevi, Collana Contemporanea, Milano, La Vita Felice, 2024, ISBN 978-88-934-6802-2.
  • Ritratti di donne, Milano, Rizzoli, 1992, ISBN 88-17-66276-3.
  • La colomba pugnalata. Proust e la Recherche, Milano, A. Mondadori, 1995, ISBN 88-04-39846-9; Milano, Adelphi, 2008, ISBN 978-88-459-2290-9.
  • La luce della notte. I grandi miti nella storia del mondo, Milano, A. Mondadori, 1996, ISBN 88-04-41475-8; 2000, ISBN 88-04-48314-8; Milano, Adelphi, 2009, ISBN 978-88-459-2390-6.
  • L'armonia del mondo. Miti d'oggi, Milano, Rizzoli, 1998, ISBN 88-17-86006-9; Collana gli Adelphi, Adelphi, Milano, 2015, ISBN 978-88-459-3034-8.
  • Il Male Assoluto. Nel cuore del romanzo dell'Ottocento, Milano, Mondadori, 2000, ISBN 88-04-46927-7; Collana gli Adelphi n.442, Milano, Adelphi, 2013, ISBN 978-88-459-2833-8.
  • La mente colorata. Ulisse e l'Odissea, Milano, Mondadori, 2002, ISBN 88-04-50275-4; Collana gli Adelphi, Milano, Adelphi, 2018, ISBN 978-88-459-3276-2.
  • Israele e l'Islam. Le scintille di Dio, Milano, Mondadori, 2003, ISBN 88-04-52020-5; Collana Tascabili. Saggi n.622, Milano, Bompiani, 2019, ISBN 978-88-301-0070-1.
  • La civiltà letteraria europea. Da Omero a Nabokov, a cura e con un saggio introduttivo di Paolo Lagazzi, Collana I Meridiani, Milano, Mondadori, 2005, ISBN 88-04-53820-1.
  • La malattia dell'infinito. La letteratura del Novecento, Milano, Mondadori, 2008, ISBN 978-88-04-58305-9; Collana Saggi, Milano, Book Time, 2025, ISBN 978-88-621-8385-7.
  • Leopardi, Milano, Mondadori, 2010. ISBN 978-88-04-60325-2.
  • Elogio del pomodoro, Milano, Mondadori, 2011, ISBN 978-88-04-61301-5; Presentazione di Paolo Lagazzi, Collana Saggi, Milano, Book Time, 2024, ISBN 978-88-621-8377-2.
  • Il Don Chisciotte, Collana Saggi, Milano, Mondadori, 2013, ISBN 978-88-04-62942-9.
  • I Vangeli, Collana Saggi, Milano, Mondadori, 2014, ISBN 978-88-04-64586-3.
  • Sogni antichi e moderni, Collana Saggi, Milano, Mondadori, 2016, ISBN 978-88-04-66447-5.
  • Il silenzio e l'abisso, Collana Orizzonti, Milano, Mondadori, 2018, ISBN 978-88-047-0154-5.

Визнання

Книги Читаті перекладені багатьма мовами. Він — лауреат премій Багутта, Стрега, Грінцане Кавур, премії Медічі за іноземну книгу, кавалер італійського ордена «За заслуги».

Примітки

  1. ↑ Каталог фантастичної літератури Вежетті
  2. ↑ а б в https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2022/07/30/la-mort-de-l-ecrivain-et-critique-pietro-citati_6136670_3382.html
  3. ↑ а б Scuola Normale Superiore Elenco degli alunni della Scuola Normale Superiore di Pisa dal 1847 al 1970 — Pisa: Pacini Editore, 1973. — P. 23. — 104 с.
  4. ↑ E' morto Pietro Citati
  5. ↑ https://firenze.repubblica.it/cronaca/2022/07/28/news/firenze_pietro_citati_morte_legame_origini-359507019/
  6. ↑ https://www.ilgiunco.net/2022/08/03/sepolto-al-cimitero-della-misericordia-pietro-citati-riposera-accanto-alla-moglie-elena/
  7. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).