YaChudo

П'єтро Комуццо

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Футболіст
П'єтро Комуццо
Особисті дані
Народження 20 лютого 2005 (21 рік)
  Сан-Данієле-дель-Фріулі, Італія
Зріст 185 см
Вага 75 кг
Громадянство Італія Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Торіно» (в оренді з «Фіорентіни»)
Номер 15
Юнацькі клуби
2011–2015
2016–2017
2017–2018
2018–2023		 Італія «Тречезімо»
Італія «Удінезе»
Італія «Порденоне»
Італія «Фіорентіна»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2023–т. ч. Італія «Фіорентіна» 64 (2)
2026–т. ч. → Італія «Торіно» 3 (1)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2022 Італія Італія (до 17) 2 (0)
2023 Італія Італія (до 18) 3 (0)
2023–2024 Італія Італія (до 20) 4 (0)
2025–т. ч. Італія Італія (до 21) 4 (0)
2026–т. ч. Італія Італія 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 5 вересня 2026.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 7 червня 2026.

П'є́тро Кому́ццо (італ. Pietro Comuzzo; нар. 20 лютого 2005) — італійський футболіст, захисник клубу «Фіорентіна» і збірної Італії. На правах оренди виступає за «Торіно».

Клубна кар'єра

Почав займатися футболом у команді «Тречезімо» у віці 5 років, потім займався в структарах клубів «Удінезе» та «Порденоне», а 2018 року приєднався до академії «Фіорентіни»[1]. 31 березня 2023 року підписав з «Фіорентіною» свій перший професіональний контракт року[2].

8 жовтня 2023 року в матчі Серії A проти «Наполі» дебютував у професіональному футболі, вийшовши на заміну Жонатану Іконе[3][4]. 26 жовтня в поєдинку групового етапу Ліги конференцій УЄФА проти сербського клубу «Чукарички» дебютував у єврокубках[5]. У своєму дебютному сезоні дійшов з командою до фіналу Ліги конференцій, в якому вона в підсумку поступилась грецькому «Олімпіакосу».

17 вересня 2024 року продовжив контракт з «Фіорентіною» до 2028 року[6][7]. 15 травня 2025 року підписав новий контракт з клубом до літа 2029 року з опцією продовження ще на один сезон[8][9]. 25 травня 2025 року в поєдинку Серії A проти «Удінезе» він забив свій перший гол у професіональній кар'єрі[10].

29 липня 2026 року відправився в сезонну оренду в «Торіно» з опцією викупу[11][12][13]. 15 серпня 2026 року дебютував за «Торіно» в матчі Кубка Італії проти «Каррарезе», вийшовши в стартовому складі[14]. 29 серпня 2026 року в поєдинку проти «Сассуоло» забив свій перший гол за клуб.

Кар'єра в збірній

Виступав за збірні Італії до 17, до 18, до 20 і до 21 року.

8 листопада 2024 року вперше викликаний до збірної Італії головним тренером Лучано Спаллетті для участі в поєдинках Ліги націй УЄФА проти збірних Бельгії та Франції[15][16]. 3 червня 2026 року в товариському матчі проти збірної Люксембургу дебютував за збірну Італії, вийшовши в стартовому складі[17][18].

Статистика виступів

Клубна статистика

Станом на 5 вересня 2026[19]
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші Всього
Дивізіон Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Фіорентіна 2023–24 Серія A 4 0 1 0 1[a] 0 0 0 6 0
2024–25 27 1 1 0 10[a] 0 0 0 44 1
2025–26 31 1 1 0 13[a] 0 0 0 41 1
Всього 64 2 3 0 24 0 0 0 91 2
→ Торіно 2026–27 Серія A 3 1 2 0 — — 5 1
Всього за кар'єру 67 3 5 0 24 0 0 0 96 3
  1. ↑ а б в Матчі в Лізі конференцій УЄФА

Міжнародна статистика

Станом на 7 червня 2026 [19]
Збірна Сезон Товариські Офіційні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Італія
2026 2 0 0 0 2 0
Всього за кар'єру 2 0 0 0 2 0

Матчі за збірну

Станом на 7 червня 2026 [19]

Всього: 2 матчі / 0 голів; 2 перемоги, 0 нічиїх, 0 поразок.

Примітки

  1. ↑ Masini, Ilaria (8 листопада 2024). Il boom del "soldato" Comuzzo: si è preso la Fiorentina, ora si prende anche l'azzurro. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 11 листопада 2024.
  2. ↑ COMUZZO FIRMA IN VIOLA (італ.). Офіційний сайт ФК «Фіорентіна». 31 березня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 11 листопада 2024.
  3. ↑ Rückschlag zur Unzeit: Florenz überholt Neapel. kicker (нім.). 8 жовтня 2023. Процитовано 11 листопада 2024.
  4. ↑ Berardino, Nicola (8 жовтня 2023). Nuovo scivolone Napoli al Maradona: la Fiorentina fa il colpo e prende la Juve al terzo posto. La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 11 листопада 2024.
  5. ↑ Giuliani, Marco (26 жовтня 2023). La Fiorentina strapazza il Cukaricki: 6-0 ai serbi al Franchi. Firenze Today (італ.). Процитовано 11 листопада 2024.
  6. ↑ COMUZZO RINNOVA FINO AL 2028 (італ.). Офіційний сайт ФК «Фіорентіна». 17 вересня 2024. Архів оригіналу за 11 листопада 2024. Процитовано 11 листопада 2024.
  7. ↑ Viola, Comuzzo rinnova fino al 2028. Nove da Firenze (італ.). 17 вересня 2024. Процитовано 11 листопада 2024.
  8. ↑ Rinnovato il contratto di Comuzzo (італ.). Офіційний сайт ФК «Фіорентіна». 15 травня 2025. Процитовано 15 травня 2025.
  9. ↑ Fiorentina, rinnovo del contratto per Comuzzo: l'annuncio ufficiale. Corriere dello Sport (італ.). 15 травня 2025. Процитовано 15 травня 2025.
  10. ↑ Dovellini, Matteo (15 травня 2025). Udinese-Fiorentina 2-3: Kean trascina i viola in Conference League. La Repubblica (італ.). Процитовано 15 травня 2025.
  11. ↑ Comuzzo passa al Torino (італ.). Офіційний сайт ФК «Фіорентіна». 29 липня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  12. ↑ Comuzzo al Toro (італ.). Офіційний сайт ФК «Торіно». 29 липня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  13. ↑ Torino-Comuzzo, è fatta per il prestito dalla Fiorentina. Le news di calciomercato. Sky Sport (італ.). 29 липня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  14. ↑ TORINO-CARRARESE 1-0 (італ.). Офіційний сайт ФК «Торіно». 15 серпня 2026. Процитовано 18 серпня 2026.
  15. ↑ Ventitré convocati per i match con Belgio e Francia: torna Barella, prima chiamata per Comuzzo, Savona e Rovella (італ.). Італійська федерація футболу. 8 листопада 2024. Процитовано 11 листопада 2024.
  16. ↑ Italia, i 23 convocati per Belgio e Francia: Comuzzo, Savona e Rovella le novità di Spalletti. La Gazzetta dello Sport (італ.). 8 листопада 2024. Процитовано 11 листопада 2024.
  17. ↑ L’Italia riparte dai giovani, un gol di Pio Esposito decide l’amichevole con il Lussemburgo (італ.). Італійська федерація футболу. 3 червня 2026. Процитовано 5 липня 2026.
  18. ↑ Silvestri, Stefano (3 червня 2026). Lussemburgo-Italia 0-1: Pio Esposito lancia i giovani azzurri di Baldini, palo di Pisilli. Eurosport (італ.). Процитовано 5 липня 2026.
  19. ↑ а б в П'єтро Комуццо на сайті transfermarkt.com (англ.)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).