Оя
Оя (Ойя) — оріша (богиня) вітрів, блискавок, сильних штормів, смерті та переродження. У Йорубі (популярне плем'я в Нігерії) вона відома як Оя-Іянсан — «мати дев'яти». Вона також є покровителькою річки Нігер, яка на йорубу відома як Одо-Оя[1]
Оя (Янса) — це оріша вітрів (афенфе), штормів та річки Нігер у релігії йоруба, одружена з Чанго. Вона стежить за воротами цвинтаря, який успадкувала від Ємаї, а також за ринками.
У більш загальному сенсі, Оя вважається богинею змін, трансформації та переходу.[2] Як покровителька жіночого лідерства, вона втілює жіночність, що коливається між материнством та воїнством[3], а також боротьбою проти несправедливості та гноблення[4].
Публікації
У 2021 році нігерійсько-німецька письменниця Ефуа Траоре опубліковала дитячий роман «Діти хитких пісків», де зробила Ою головною героїнею. У романі Оя суперниця Ошун, богині води[5].
Примітки
- ↑ https://www.reddit.com/r/WitchesVsPatriarchy/comments/xkxun3/oya_goddess_of_the_storm/?tl=ru
- ↑ Judith Gleason: Oyá. Black Goddess of Africa. In: Shirley J. Nicholson (Hrsg.): The Goddess re-awakening. Wheaton, IL: Quest 1989, S. 56.
- ↑ David W. Machacek und Melissa M. Wilcox: Sexuality and the World’s Religions. Santa Barbara: ABC-CLIO 2003, S. 8.
- ↑ Alexis Brooks de Vita: Oya. In: Carole Boyce Davies: Encyclopedia of the African Diaspora. Barbara: ABC-CLIO 2008, S. 734.
- ↑ Water, wind, earth and fire: The four elements in children's books. Abgerufen am 16. Juli 2022 (britisches Englisch).
Посилання
- [Архівовано [Дата відсутня], у www.akv-soft.de] Kapitel 6.1 des Essays
- [Архівовано [Дата відсутня], у www.akv-soft.de]
- https://snap.kultura.cx.ua/ukraincyam/naskilki-silna-oya.html
Література
- Брукс де Віта, Алексіс: Оя. У: Керол Бойс Дейвіс: Енциклопедія африканської діаспори . Барбара: ABC-CLIO 2008.
- Глісон, Джудіт: Оя. Чорна богиня Африки. У: Ширлі Дж. Ніколсон (ред.): Богиня знову пробуджується . Вітон, Іллінойс: Quest 1989.
- Глісон, Джудіт: Оя. На хвалу африканській богині . Сан-Франциско: Harper Collins, 1992.
- Монаган, Патрісія: Лексикон богинь. Берн, Мюнхен, Відень: OW Barth 1997.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).