Отто Десслох

Отто Десслох
Otto Deßloch
Народження	11 червня 1889 Бамберг, Баварське королівство
Смерть	13 травня 1977 (87 років) Мюнхен, Західна Німеччина
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	повітряні сили
Роки служби	1910—1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	155-та бомбардувальна ескадра 6-та авіаційна дивізія 1-й корпус ППО 4-й повітряний флот 3-й повітряний флот 6-й повітряний флот
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна
Нагороди
Отто Десслох у Вікісховищі

Отто Десслох (нім. Otto Deßloch; нар. 11 червня 1889, Бамберг, Баварія — пом. 13 травня 1977, Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник Люфтваффе (1944). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1944).

Учасник Першої світової війни, льотчик-винищувач. 13 жовтня 1916 року здійснив вимушену посадку на території Швейцарії і був інтернований, у січні 1917 року звільнений. У квітні—вересні 1919 року командував добровольчим авіаційним батальйоном «Десслох» у складі фрайкору фон Еппа. Учасник боїв з комуністами в Баварії.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З квітня 1926 по лютий 1927 року проходив навчання на секретних авіакурсах в Берліні та в СРСР. Зі створенням таємних ВПС 1 грудня 1933 року призначений начальником льотної школи і авіабази в Котбусі. З 1 квітня 1935 року — начальник авіаційних шкіл люфтваффе. З 1 жовтня 1935 року — командир 155-ї авіагрупи (Ансбах), з 12 березня 1936 року — 155-ї, з 1 жовтня 1936 року — 158-ї бомбардувальної ескадри. З 1 лютого 1939 року — командир 6-ї авіаційної дивізії (до 1 квітня 1939 року — 32-га авіаційна дивізія) у Франкфурті-на-Майні.

В кінці Польської кампанії 3 жовтня 1939 року призначений командиром 2-го зеніного корпусу, яким командував під час Французької і Східної кампаній. Одночасно з 25 листопада 1942 по 13 вересня 1943 року очолював командування Люфтваффе «Кавказ», а в лютому — березні 1943 року — «Кубань». З 26 березня по 3 вересня 1943 року — начальник штабу 4-го повітряного флоту, 4 вересня очолив цей флот. Найбільшого успіху досягнув у 1944 році у боях під Тернополем при підтримці групи армій «Південь». З 23 серпня 1944 року — командувач 3-м, з 22 березня 1944 року — 4-м повітряним флотом (з 21 квітня 1945 року — 4-те командування Люфтваффе). Діяв на Балканах, в Угорщині і Словаччині. З 27 квітня 1945 року — командувач 6-м повітряним флотом.

8 травня 1945 року здався у полон англо-американським військам. Звільнений в 1948 році.

• Медаль принца-регента Луїтпольда (Баварське королівство)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 серпня 1914)
  • 1-го класу (29 вересня 1915)
• Почесний кубок для переможця у повітряному бою
• Нагрудний знак спостерігача (Баварія) (1 лютого 1915)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
  • орден з мечами (19 квітня 1915)
  • орден з короною і мечами (9 листопада 1917)
• Нагрудний знак пілота (Баварія) (8 серпня 1916)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (15 травня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класів (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (13 травня 1940)
  • 1-го класу (24 травня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • Лицарський хрест (№ 74; 24 червня 1940)
  • Дубове листя (№ 470; 10 травня 1944)
• Почесний Кубок Люфтваффе
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Нагрудний знак пілота (Румунія)
• Орден «Доблесний авіатор», командорський хрест (Румунія)
• 4 рази відзначений у щоденній доповіді «Вермахтберіхт»

• Губерт Вайзе
• Ульріх Грауерт
• Курт Штудент
• Гюнтер Рюдель
• Альфред Келлер

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — С. 304 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5
• Mitcham, Samuel W. Jr. (2007). Retreat to the Reich. Stackpole Books. ISBN 978-0-8117-3384-7.
• Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940—1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham — Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Die Wehrmachtberichte 1939—1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, 1985. ISBN 3-423-05944-3.

• Generaloberst Otto Deßloch. на geocities.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012.(англ.)
• 470. Eichenlaubträger Otto Deßloch. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012. (нім.)
• Deßloch, Otto. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 18 липня 2012. (нім.)
• Dessloch, Otto