YaChudo

Отто Георг Тірак

Переглядів: 0. Оновлено 11.11.2026.

Отто Георг Тірак
нім. Otto Georg Thierack
Народився19 квітня 1889[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вурцен, Amtshauptmannschaft Grimmad, округ Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький Рейх[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 жовтня 1946[1] (57 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Падерборн, Детмольд, Північний Рейн — Вестфалія, Британська зона окупації Німеччини, Sennelagerd, Stadtbezirk Schloß Neuhaus/Sanded, Падерборн, Детмольд, Північний Рейн — Вестфалія, Британська зона окупації Німеччини[4] або Civilian Internment Camp No. 7, Eselheided, Шлос-Гольте-Штукенброк, Німеччина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інтоксикація[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсуддя, політик, Holocaust perpetrator, правник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМарбурзький університет і Лейпцизький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоCorps Guestphalia et Suevoborussia Marburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаСуддя Народного судуd[7] і Reich Minister of Justiced Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест (Ройсс)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Отто Георг Тірак (нім. Otto Georg Thierack) — німецький державний діяч, групенфюрер СА (1942). Президент Народної судової палати (1936—1942), рейхсміністр юстиції Німеччини (1942—1945).

Життєпис

Тірак вивчав юриспруденцію в Марбургському і Лейпцизькому університетах; в лютому 1914 отримав ступінь доктора права. Добровольцем брав участь у Першій світовій війні, дослужився до лейтенанта, був нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня.

У 1918 році демобілізований; практикуючий юрист в Лейпцигу. У 1920 вступив на державну службу асессором. У 1921 призначений громадським обвинувачем земельного суду в Лейпцигу, в 1926 — Вищого земельного суду в Дрездені.

1 серпня 1932 року вступив у НСДАП.

Після приходу до влади нацистів в 1933 році призначений міністром юстиції Саксонії. У 1935 став віце-президентом Імперської судової палати в Лейпцигу і уповноваженим Імперського міністерства юстиції щодо уніфікації земельної юстиції. При створенні посади президента Народної судової палати 1 травня 1936 призначений її президентом.

З серпня 1939 по квітень 1940 року служив в армії, капітан. 24 серпня 1942 призначений імперським міністром юстиції і президентом Академії німецького права.

21 квітня 1943 року санкціонував депортацію польських і єврейських в'язнів з тюрем Імперського міністерства юстиції в концтабори.

Зліва направо: Роланд Фрайслер, Франц Шлегельбергер, Отто Георг Тірак і Курт Ротенбергер (1942).

Зберіг посаду в уряді К. Деніца. У травні 1945 заарештований британськими військами. Мав постати перед американським процесом над нацистськими суддями, проте наклав на себе руки в таборі для переміщених осіб Зеннелагер.

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #124864309 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ а б в The Hitler Book / Hrsg.: H. Eberle, M. Uhl — 2005.
  5. ↑ а б Beattie A. H. Allied internment camps in occupied Germany: Extrajudicial detention in the name of denazification, 1945–1950 — Cambridge: Cambridge University Press, 2019.
  6. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
  7. ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.

Література

  • Fred Duswald: Zur Bewertung des Volksgerichtshofs, in: Rolf Kosiek / Olaf Rose (Hgg.): Der Große Wendig, Band 4, Edition Grabert im Hohenrain-Verlag, 3. Aufl., Tübingen 2017, S. 244–254
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).