YaChudo

Ганс Франк

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Ганс Франк
Hans Frank
Ганс Франк
Ганс Франк
24.10.1939 — 18.01.1945
Попередник:посада запроваджена
Наступник:посада скасована
1934 — 1942
Рейхсміністр без портфеля
19.12.1934 — 30.04.1945
Прем'єр-міністр:Адольф Гітлер
 
Ім'я при народженні:нім. Hans Michael Frank Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження:23 травня 1900
Карлсруе
Смерть:16 жовтня 1946 (46 років)
Нюрнберг
Причина смерті:повішення[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Німеччина[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігія:католицька церква і старокатолицтво[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Редагувати інформацію у Вікіданих
Ступінь:доктор права[2]
Партія:Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Шлюб:Brigitte Frankd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Niklas Frankd, Norman Frankd, Sigrid Frankd, Mickied і Brigitted Редагувати інформацію у Вікіданих
 
Військова служба
Роки служби:1914-1945
Звання:рядовий
Битви:Перша Світова Війна
Друга Світова Війна
Автограф:
Нагороди:
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Орден крові
Орден крові
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Кавалер Великого Хреста ордена Святих Маврикія й Лазаря
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Данцизький хрест 1-го класу
Данцизький хрест 1-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»
Почесний партійний знак «Нюрнберг 1929»

CMNS: Ганс Франк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ганс Міхаель Франк (нім. Hans Frank) (23 травня 1900 — 16 жовтня 1946) — німецький політичний діяч, один із нацистських лідерів.

Рання біографія і політична кар'єра

Народився у Карлсруе.

В кінці Першої світової війни у 1918 році добровольцем пішов на фронт.

З жовтня 1923 — член нацистської партії. 3 1930 — депутат рейхстагу, У 1933—1934 — міністр юстиції Баварії. В 1934—1939 — міністр юстиції нацистської Німеччини.

З 1939 до 1945 — генерал-губернатор Генеральної губернії, з центром осідку в Кракові. Виходячи із стратегічного положення Галичини — території, наближеної до зони військових дій Франк ставив своїм підлеглим завдання утримувати тут спокій і стабільність. Завдяки його політиці Галичина була відносно стабільним краєм, що давало можливість німецькому керівництву успішно заготовляти продовольство та набирати робітників до Німеччини.

До літа 1943 масові репресії у Галичині зачепили в основному євреїв. Одним із елементів його політичної лінії було підтримання і розпалювання українсько-польської ворожнечі. Толерував обмежену культурну і допомогову діяльність Українського центрального комітету в Кракові та ін. Однак головною метою на дальшу перспективу вважав повну германізацію Галичини.

6 травня 1945 був заарештований американським спецпідрозділом. На Нюрнберзькому процесі засуджений до страти через повішення.

Особисте життя

2 серпня 1925 року одружився з секретаркою Брігіттою Гербст (25 грудня 1895 — 9 березня 1959). У подружжя народились 5 дітей, кожна дитина народилася в Мюнхені:

  • Зіґрід (13 березня 1927 — ???, Південна Африка)
  • Норман (3 червня 1928—2010)
  • Брігітта (13 січня 1935—1981) — наклала на себе руки
  • Міхаель (15 лютого 1937—1990)
  • Ніклас (9 березня 1939)

Любив шахи. Мав одну з найкращих у світі шахових бібліотек. Під час війни організовував шахові турніри, чемпіонати Генерал-губернаторства, в яких брали участь російські та українські шахісти: О. Алехін, Ю. Боголюбов, Ф. Богатирчук.

Оцінка особистості

В 1987 році Ніклас Франк написав книгу про свого батька «Батько: зведення рахунків». В ній Ніклас різко негативно відгукнувся про свого батька: назвав його «слизьким гітлерівським фанатиком» і не повірив у його каяття під час Нюрнберзького процесу.

Нагороди

Галерея

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Хёне Х. Чёрный орден СС. История охранных отрядов. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. — 542 с. — 6000 экз. — ISBN 5-224-03843-X.
  • Fest, Joachim C. and Bullock, Michael (trans.) «Hans Frank — Imitation of a Man of Violence» in The Face of the Third Reich New York: Penguin, 1979 (orig. published in German in 1963), pp. 315—331. ISBN 978-0201407143.
  • Schenk, Dieter (2006). Hans Frank: Hitlers Kronjurist und General-Gouverneur. Frankfurt am Main, S. Fischer Verlag. ISBN 978-3-10-073562-1 (in German).

Примітки


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).