Отаманівка
| Отаманівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область |  Луганська область
| ||||||||
| Район | Луганський район | ||||||||
| Тер. громада | Отаманівська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1954 | ||||||||
| Статус міста | з 1961 року | ||||||||
| Населення | ▼ 22 937 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 28,8 км² | ||||||||
| Густота населення | 796 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94415—419 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6435 | ||||||||
| Координати | 48°20′40″ пн. ш. 39°39′30″ сх. д. / 48.34444° пн. ш. 39.65833° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 221 м | ||||||||
| Назва мешканців | отаманівчанин,отаманівчанка,
отаманівчани | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Сімейкине-Нове | ||||||||
| До станції | 3 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 65 км | ||||||||
| - автошляхами | 40,7 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 842 км | ||||||||
|
| |||||||||
Отаманівка (до 1961 — Молодогвардійське, до 2024 — Молодогвардійськ) — місто в Україні, адміністративний центр однойменної міської громади Луганського району Луганської області. З 2014 року місто є тимчасово окупованим.
Загальні відомості
Населення переважно працює на вугільних шахтах Холдингової компанії «Краснодонвугілля».
На території Отаманівки — 2 поштових відділення:
- вул. Леніна, індекс 94415
- кв. Кошового, індекс 94418
Географія
Загальна площа Отаманівки — 10 км². Довжина міста Отаманівка з півночі на південь — 3,2 км, зі сходу на захід — 2,7 км.
Місто розташоване в східній частині Донбасу, на відстані 4 км від Сорокиного. Географічно відноситься до степової зони.
Історія
Виникнення міста зв'язане з початком промислового освоєння запасів коксівного вугілля у північно-західній частині Краснодонського геологічного району. Перші свердловини тут були пробурені в 1936 році. Широка розвідка вугільних пластів почалася в 1944 році. У 1949 році було закінчено розвідку пластів Атаманського комплексу для талівських шахт.
Одночасно з закладанням перших шахт виникло шахтарське селище Атаманівка. Спочатку тут будувалися одноповерхові будинки. Але бурхливий розвиток вугільної промисловості і широкий розмах шахтного будівництва обумовили швидке зростання селища. Рішення про будівництво міста Молодогвардійська було прийнято Міністерством вугільної промисловості СРСР у 1952 році. Взимку 1953 року були проведені геодезичні роботи з проектування міста на місцевості. А влітку 1954 року приступили до закладки вулиць. У 1955 році було закладено три чотириповерхових будинки і фундамент Палацу культури, а в 1957 році перших новоселів прийняли шість нових багатоквартирних будинків. Нове житлове селище отримало назву Соцмістечко (соціалістичне містечко).
У 1960 році селище будівництва шахт «Самсонівська» №1, №2 і «Талівська» №2 отримало назву Молодогвардійське на честь молодіжної підпільної організації часів Другої світової війни і віднесено до селищ міського типу — «Молодої гвардії». У 1961 році отримало статус міста і назву Молодогвардійськ. У 1965 році до Молодогвардійська приєднана Атаманівка.
З 2014 року місто є окупованим російською армією в ході війни на сході України.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Отаманівка[2].
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування Молодогвардійська на Отаманівку. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[3]
Населення
Чисельність
| 1970[4] | 1979[4] | 1989[4] | 2001[4] | 2003[4] | 2004[4] | 2005[4] |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 21 846 | ▲ 27 395 | ▲ 31 766 | ▼ 25 528 | ▼ 25 213 | ▼ 24 944 | ▼ 24 716 |
| 2006[4] | 2007[4] | 2008[4] | 2009[4] | 2010[4] | 2011[5] | 2012[6] |
| ▼ 24 476 | ▼ 24 256 | ▼ 24 131 | ▼ 23 922 | ▼ 23 757 | ▼ 23 580 | ▼ 23 430 |
| 2013[7] | 2014[8] | |||||
| ▼ 23 332 | ▼ 23 113 |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[9]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| росіяни | 57.68% |
| українці | 38.57% |
| білоруси | 1.70% |
| татари | 0.45% |
| вірмени | 0.16% |
| молдовани | 0.14% |
| поляки | 0.15% |
| сакартвельці | 0.09% |
| інші/не вказали | 1.06% |
Мовний склад
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 22730 | 88.60% |
| українська | 2792 | 10.88% |
| білоруська | 49 | 0.19% |
| румунська | 7 | 0.03% |
| циганська | 7 | 0.03% |
| вірменська | 6 | 0.02% |
| болгарська | 2 | 0.01% |
| польська | 2 | 0.01% |
| інші/не вказали | 59 | 0.23% |
| Усього | 25654 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення смт становило 25 654 особи, з них 10,88 % зазначили рідною мову українську, 88,6 % — російську, а 0,52 % — іншу[11].
Економіка
Див. Вугільна промисловість України
Видобування кам'яного вугілля (ВАТ «Краснодонвугілля»):
- Шахта «Горіхівська»
- Шахта імені 50-річчя СРСР
- Шахта «Молодогвардійська»
- Шахта «Самсонівська-Західна»
Транспорт
Соціальна сфера
Освіта
Загальноосвітні навчальні заклади:[12]
- Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
- Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10
- Отаманівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 21
Позашкільні навчальні заклади:[12]
- Отаманівський центр дитячої творчості № 2
- Дитячо-юнацька спортивна школа № 2
Дошкільні навчальні заклади:[12]
- Дошкільний навчальний заклад № 12 «Світлячок»
- Дошкільний навчальний заклад № 25 «Дюймовочка»
- Дошкільний навчальний заклад № 27 «Ладусі»
- Дошкільний навчальний заклад № 35 «Рябінушка»
- Дошкільний навчальний заклад № 51 «Струмочок»
Уродженці
- Іванович Віталій Валентинович (1992—2017) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Література
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
Примітки
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Населення міст і містечок України. pop-stat.mashke.org (англ.). Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2011 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2012 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2013 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Населення України на 1 січня 2014 року. db.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 14 серпня 2024.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 січня 2014.
- ↑ а б в Список установ освіти. Архів оригіналу за 8 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2011.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- Сайт Отаманівки [Архівовано 25 червня 2022 у Wayback Machine.]
- Портал Отаманівки
|
Це незавершена стаття з географії Луганської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).