Осокорки (станція метро)
50°23′43″ пн. ш. 30°36′58″ сх. д. / 50.39528° пн. ш. 30.61611° сх. д.
| 322 Осокорки | |
|---|---|
Сирецько-Печерська лінія | |
| Загальні дані | |
| Тип | односклепінна мілкого закладення |
| Глибина закладення | 9 м |
| Платформи | |
| Кількість | 1 |
| Тип | острівна |
| Форма | пряма |
| Довжина | 102,0 м |
| Ширина | 11,1 м |
| Будівництво | |
| Дата відкриття | 30 грудня 1992 |
| Архітектор(и) | А. C. Крушинський |
| Художник(и) | О. А. Бородай, О. П. Бабак |
| Будівельник(и) | Київметробуд |
| Транспорт | |
| Район міста | Дарницький |
| Виходи до | проспекту Миколи Бажана, Дніпровської набережної |
| Наземний транспорт | А 22, 35, 42, 87, 91, 137Н Мт 535 |
| Інше | |
| Час відкриття | 05:37 |
| Час закриття | 00:07 |
| Код станції | 322 |
![]() | |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Осокорки́»[1] — 35-та станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Славутич» та «Позняки». Відкрита 30 грудня 1992 року. Назва походить від однойменної місцевості й житлового масиву, що розташовані поблизу.
Конструкція
Конструкція станції — односклепінна, мілкого закладення, з однією прямою острівною платформою.
Колійний розвиток: 6-стрілочні оборотні тупики з боку станції «Позняки».
Опис
Зал з двох боків сполучається сходами з підземними вестибюлями, котрі виконані в єдиному блоці з підземними переходами під транспортною розв'язкою (у місці перетину проспекту Бажана та Дніпровської набережної), наземні виходи — на проспект Миколи Бажана.
Оформлення
Архітектурно-художнє рішення сукупних елементів витримано у спокійних світлих тонах у поєднанні з темно-рожевим кольором приколійних стін. Торцеві вітражі станції дають можливість візуально поєднати між собою усі станційні простори. Яскраве освітлення, біла стеля з темно-рожевим гранітним облицюванням приколійних стін створюють вигляд легкості, простоти та новизни. На платформі були встановлені два фонтанчики, вмонтовані у великі кам'яні брили, демонтовані у середині 1990-х років.
Мурали
У грудні 2018 року відкрито серію з 8 муралів артпроєкту «MoreThanUs» на стелі та стінах підземного залу (платформи) станції.
Роботи протягом чотирьох місяців виконували художники з України та семи інших країн: Олександр Брітцев з України, Matthew Down та Spear з Бельгії, Apollo Tores з Бразилії, Kraser з Іспанії, Jasm One зі Швейцарії, Mata Ruda з Коста-Рики, BkFoxx з США. Усі зображення об'єднані темою національної єдности України та протистояння російській агресії[2].
Простір між окремими муралами об'єднує квітковий орнамент (робота українсько-американського художника MDOT).
Куратором проєкту виступив Гео Лерос, вартість робіт (3,65 млн гривень) оплатило Державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України» (ДП ЦЗІПУ)[3].
- Мурали на склепінні
-
Matthew Down (Бельгія). Авдіївка -
Mata Ruda (Сан-Хосе, Коста-Ріка). Автономія -
BKFoxx (Нью-Йорк, США). Unfinished -

-
Kraser (Іспанія). MotherLand[2] -
![Jasm.one aka Issam Rezgui (Швейцарія). United (з портретом Богдана Ступки)[4][5]](https://thumb.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/62/Jasm_One_United_%282020%29.jpg/330px-Jasm_One_United_%282020%29.jpg?utm_source=uk.wikipedia.org&utm_campaign=parser&utm_content=thumbnail)
-
Apollo Tores (Сан-Паулу, Бразилія). Універсальна мова[5] -
![Олександр Брітцев (Україна). Самоткана[3][2]](https://thumb.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/f/fc/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%2C_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8%22._%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB_%D0%B7_%D0%BA%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BC.jpg/330px-%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%2C_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%22%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BA%D0%B8%22._%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%BB_%D0%B7_%D0%BA%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BC.jpg?utm_source=uk.wikipedia.org&utm_campaign=parser&utm_content=thumbnail)
Надзвичайна подія
14 березня 2012 року, приблизно о 16:40, на станції сталося займання лампи та пластикової підшивки стелі[6]. Близько 18:00 пожежу було ліквідовано. 15 березня 2012 року о 05:37 станцію було відкрито для пасажирів[7]. Незабаром після пожежі залишки пластикової обшивки світлової лінії було демонтовано.
Пасажиропотік

| Рік | 2009 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пасажиропотік, тис. осіб/добу | 14,2 | 16,5 | 17,5 | 18,8 | 18,8 | 19,1 | 19,0 | 20,0 | 20,7 |
Галерея
-
Пасажирська платформа
-
Пасажирська платформа
-
Непрацюючий вихід
-
Дверцята на колійній стіні
-
Назва станції на колійній стіні
-
Вихід з платформи
-
Підземний вестибюль
-
Підземний вестибюль
-
Підземний вестибюль
-
Платформа станції після пожежі -
Платформа станції після пожежі
Див. також
Примітки
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 2191. Арк. 253, 255. [Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.]
- ↑ а б в У Києві станція метро стала арт-об'єктом (фото).
- ↑ а б Станція метро «Осокорки». 8 муралів, 8 художників, 8 історій про Україну.
- ↑ Станція метро «Осокорки». 8 муралів, 8 художників, 8 історій про Україну. Rubryka.com.
- ↑ а б У Києві станція метро стала арт-об'єктом (фото). Радіо Свобода.
- ↑ Пожар на станции метро «Осокорки» в Киеве ликвидирован. ЛігаБізнесІнформ. 14 березня 2012. (рос.)
- ↑ Про порушення роботи Сирецько-Печерської лінії. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 15 березня 2012.
Посилання
- Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
- Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
- Веб-енциклопедія Києва.
- Олег Тоцький. Метро, якого немає: «Славутич» та «Осокорки». livejournal.com. 11 березня 2014. (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
