YaChudo

Орнетт Коулман

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Орнетт Коулман
англ. Ornette Coleman Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження9 березня 1930[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняФорт-Верт[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті11 червня 2015[1][5][…] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіМангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертіінфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняВудлон[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьафроамериканці[8][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, трубач, саксофоніст, джазмен, студійний музикант, музикант, лідер гурту Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаI.M. Terrell High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментисаксофон[9], jazz violind, саксофон-альт[9], труба[9] і скрипка[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриджаз[10][11] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури і The Ornette Coleman Quartetd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиBlue Note, ABC Records, Antillesd, Atlantic Records і ESP-Diskd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
ornettecoleman.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Рендольф Денард Орнетт Коулман (англ. Randolph Denard Ornette Coleman, 19 березня 1930 — 11 червня 2015) — американський джазовий саксофоніст, трубач, скрипаль та композитор. Найбільше відомий як один із основних засновників жанру фрі-джаз, термін, що походить від його альбому 1960 року Free Jazz: A Collective Improvisation. У своїх новаторських творах він часто відмовлявся від композицій, побудованих на гармонії, тональності, змінах акордів та фіксованому ритмі, характерних для попередніх джазових стилів.[12] Замість цього Коулман підкреслював експериментальний підхід до імпровізації, що ґрунтувався на ансамблевому виконанні та блюзових фразах.[13] Том Юрек з AllMusic назвав його «одним із найбільш улюблених та поляризуючих фігур в історії джазу», зауваживши, що, хоча «тепер його прославляють як безстрашного новатора та генія, спочатку його сприймали колеги та критики як бунтівника, руйнівника і навіть шахрая».[13][14]

Народився і виріс у Форт-Верті, штат Техас; самостійно навчився грати на саксофоні в підлітковому віці.[15] Свою музичну кар'єру він розпочав, граючи в місцевих R&B і бібоп-групах, а згодом створив власний колектив у Лос-Анджелесі, до якого увійшли такі музиканти, як Ед Блеквелл, Дон Черрі, Чарлі Гейден і Біллі Гіґґінс. У листопаді 1959 року його квартет розпочав резиденцію в нью-йоркському джаз-клубі Five Spot, що викликало суперечки, а також випустив впливовий альбом The Shape of Jazz to Come, який став його дебютною платівкою на Atlantic Records. Наступні релізи Коулмана на Atlantic на початку 1960-х справили значний вплив на розвиток джазу того десятиліття, а його композиції «Lonely Woman» і «Broadway Blues» стали жанровими стандартами та одними з найважливіших ранніх творів у стилі фрі-джаз.[16]

У середині 1960-х Коулман покинув Atlantic і почав працювати з такими лейблами, як Blue Note і Columbia Records, а також виступати разом зі своїм юним сином Денардо Коулманом, який грав на ударних. Він досліджував симфонічні композиції, що знайшло відображення в його альбомі Skies of America (1972), записаному за участю Лондонського симфонічного оркестру. У середині 1970-х Коулман створив гурт Prime Time, в якому досліджував електричний джаз-фанк і свою концепцію гармолодичної музики.[13] У 1995 році він разом із сином заснував лейбл Harmolodic Records. Його альбом Sound Grammar (2006) отримав Пулітцерівську премію з музики, зробивши Коулмана другим джазовим музикантом в історії, який удостоївся цієї нагороди.[17]

Вибрана дискографія

  • Something Else!!!! (1958)
  • Tomorrow Is the Question! (1959)
  • The Shape of Jazz to Come (1959)
  • Change of the Century (1959)
  • This Is Our Music (1960)
  • Free Jazz: A Collective Improvisation (1960)
  • Ornette! (1961)
  • Ornette on Tenor (1961)
  • The Art of the Improvisers (1961) (wyd. 11. 1970)
  • Twins (1961) (wyd. 10. 1971)
  • To Whom Who Keeps a Record (1960) (wyd. koniec 1975)
  • Beauty Is a Rare Thing (1961)
  • Town Hall (1962)
  • Chappaqua Suite (1965)
  • An Evening with Ornette Coleman (1965)
  • Who's Crazy Vol. 1/Vol. 2 (1965)
  • The Paris Concert (1965)
  • Live at the Tivoli (1965)
  • At the "Golden Circle" Vol. 1/Vol.2 (1965)
  • The Empty Foxhole (1966)
  • The Unprecedented Music of Ornette Coleman (1968)
  • Live in Milano (1968)
  • New York Is Now (1968)
  • Love Call (1968)
  • Ornette at 12 (1968)
  • Crisis (1969)
  • Broken Shadows (1969)
  • Friends and Neighbors (1970)
  • Science Fiction (1971)
  • Broken Shadows (1972)
  • Paris Concert (1966)
  • The Belgrade Concert (1971)
  • Skies of America (1972)
  • Dancing in Your Head (1976)
  • Body Meta (1976)
  • Soapsuds, Soapsuds (1977, з Чарлі Гейденом)
  • Of Human Feelings (1979)
  • Opening the Caravan of Dreams (1983)
  • Prime Time/Time Design (1983)
  • Song X (1985, з Петом Метені)
  • In All Languages (1987)
  • Virgin Beauty (1988)
  • Live at Jazzbuehne Berlin (1988)
  • Naked Lunch (1991)
  • Tone Dialing (1995)
  • Sound Museum - Hidden Man (1994)
  • Sound Museum - Three Women (1994)
  • Colors (1996; з Йоахімом Куном)
  • Sound Grammar (2006)


Примітки

  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Filmportal.de — 2005.
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118890964 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Southern E. Biographical Dictionary of Afro-American and African Musicians — Greenwood Publishing Group, 1982.
  5. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ Find a Grave — 1996.
  8. ↑ http://www.ornettecoleman.com/
  9. ↑ а б в г Montreux Jazz Festival Database
  10. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  11. ↑ http://www.starpulse.com/Music/Coleman,_Ornette/index.html
  12. ↑ Mandell, Howard. Ornette Coleman, Jazz Iconoclast, Dies At 85. NPR Music. Процитовано 9 лютого 2025.
  13. ↑ а б в Jurek, Thom. Ornette Coleman. AllMusic. Процитовано 9 лютого 2025.
  14. ↑ Ornette Coleman biography on Europe Jazz Network. Архів оригіналу за 2 травня 2005.
  15. ↑ Ratliff, Ben (11 червня 2015). Ornette Coleman, Saxophonist Who Rewrote the Language of Jazz, Dies at 85. The New York Times. Процитовано 9 лютого 2025.
  16. ↑ Hellmer, Jeffrey; Lawn, Richard (3 травня 2005). Jazz Theory and Practice: For Performers, Arrangers and Composers. Alfred Music. с. 234–. ISBN 978-1-4574-1068-0. Процитовано 9 лютого 2025.
  17. ↑ 2007 Pulitzer Prizes. Pulitzer.org. Процитовано 9 лютого 2025.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).