YaChudo

Орбона

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Орбона
Orbona
захищає батьків, які втратили дітей
Міфологіяримська
Значення іменівід лат. orbus -позбавлений
ЗгадкиАрнобій проти язичників
Пов'язані персонажіФебріс, Мала Фортуна
Частина відіндіґетиd Редагувати інформацію у Вікіданих

Орбона (/orˈboː.na/ ; латинська: [ɔrˈboːnä]) — римська богиня, яка захищає батьків, які втратили дітей, та батьків хворих дітей.[1][2][3][4] Перша згадка про Орбону невідома. Вона з'являється в «Арнобії проти язичників» V4, написаній Арнобієм. З його слів, Орбона — це богиня, яка піклується про батьків, які втратили дітей.[5] У римській міфології немає жодного опису її зовнішності чи відповідного образу (аналогічної постаті). Орбона — унікальна постать у римській релігії. Вона стоїть осторонь і не походить безпосередньо від жодної грецької богині. Її ім'я рідко зустрічається в сьогоденні, оскільки вона має особливу роль захищати лише батька та матір, які втрачають свою дитину.

Етимологія

Ім'я Орбона походить від латинського orbus («позбавлений») + -ōna («епітети жіночих божеств»).[6] Слово orbus походить від праіндоєвропейського *h₃erbʰ- («сирота»). Споріднене з давньогрецьким ὀρφανός (orphanós, «осиротів»).[7] Значення, пов'язане з утратою — осиротілий, позбавлений через смерть; тобто такий, що залишився без батьків, без батька, без дитини, овдовілий.[6]

Походження

Перша згадка про Орбону невідома. Вона з'являється в творі «Арнобій проти язичників» V4, написаному Арнобієм, християнським апологетом IV століття. Він стверджує, що це богиня, яка піклується про батьків, які втратили дітей.[5] Існують тлумачення з інших писань, що Орбона була богинею, до якої зверталися батько та мати для збереження своїх дітей, а ті, хто їх утратив, перебували під її особливим захистом.[8] В інших писаннях тлумачиться, що жертвопринесення призначалися не для душі померлого, а для безпеки дітей, що залишилися, або для зачаття нових. Також Орбоні молилися батьки хворих дітей.[1] У деяких писаннях Орбону згадано поряд із такими божествами, як Фебріс, богиня лихоманки, та Мала Фортуна, богиня невдачі.[9] Що вказує на те, що в римських віруваннях вона могла мати темніший або зловісніший аспект.

Присутність у міфології

Орбона — підбожество в римській міфології. На відміну від інших богів, вона майже не представлена в міфологічних оповідях. Вона була радше захисною фігурою в ритуалах, пов'язаних із пологами та жалобою. Її роль підкреслює повсякденні реалії втрати дітей у давньоримському суспільстві, хоча їй і не приписують багаточисленних історій чи міфів.

Усе згадане в творах про Орбону свідчить, що вона брала на себе особливий обов'язок захищати батька та матір, які втратили дітей. Храм Орбони згадує в «Природній історії» Пліній Старший, римським автором, який стверджував, що він був розташований поблизу Храму Ларів і слугував для полегшення хвороб.[10] Наразі Храм Ларів є частиною археологічної зони Римського форуму.

Сучасні інтерпретації

Слово «Орбона» з'являється в деяких сучасних творах, як-от «У пошуках ВонЛа», де є планета з такою назвою, або драматичний серіал HBO «Рим», який розповідає історію двох солдатів на ім'я Луцій Ворен та Тіт Пулло, чиї життя переплітаються з ключовими історичними подіями. Хоча її присутність майже не помітна в сьогоденні, її ім'я все ще асоціюється з римською міфологією.

У дитячому романі Тоні ДіТерліцці «У пошуках ВонЛа» Орбона — це назва планети, яка слугує місцем дії історії. Дівчинка-людина Єва Найн здійснює небезпечні пошуки інших людей у супроводі робота-доглядача та двох дружніх мешканців планети. Це пов'язано з богинею Орбоною з римських міфів, оскільки вона сирота, хоча її супроводжує робот на ім'я Мутр, який виховав її в підземному святилищі, і вона хотіла знайти інших, подібних до себе — як батько, який хоче дитину, або навпаки.

У драматичному серіалі HBO «Рим» богиню згадує як Благословенну Орбону Лайд після того, як вона приєдналася до храму.

Посилання

  1. ↑ а б Monaghan, Patricia (18 грудня 2009). Encyclopedia of Goddesses and Heroines: [2 volumes] (англ.). Bloomsbury Publishing USA. с. 460. ISBN 978-0-313-34990-4.
  2. ↑ Smith, William (1851). A New Classical Dictionary of Greek and Roman Biography, Mythology, and Geography: Partly Based Upon the Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology (англ.). Harper & Brothers. с. 377.
  3. ↑ Turcan, Robert (28 жовтня 2013). The Gods of Ancient Rome: Religion in Everyday Life from Archaic to Imperial Times (англ.). Routledge. с. 28. ISBN 978-1-136-05850-9.
  4. ↑ An Universal, Historical, Geographical, Chronological and Poetical Dictionary, Exactly Describing the Situation, Extent, Customs ... of All Kingdoms ...: Containing Likewise the Lives of the Patriarchs, Prophets, Apostles, and Primitive Fathers; Emperors, Kings, Princes ... (англ.). J. Hartley ... W. Turner ... and Tho. Hodgson. 1703. с. 39.
  5. ↑ а б Sicca, Arnobius (1871). The Seven Books of Arnobius Adversus Gentes (англ.). T. & T. Clark. с. 190.
  6. ↑ а б Orbona, Wiktionary, the free dictionary (англ.), 23 серпня 2024, процитовано 23 жовтня 2024
  7. ↑ Orbona. Brickthology (англ.). 16 серпня 2019. Процитовано 23 жовтня 2024.
  8. ↑ WATSON, David (1753). A clear and compendious history of the gods and goddesses, and their contemporaries, whether Patriarchs, Emperors, Kings, etc. Taken from the Fathers of the Church, and the Greek and Latin Poets and Historians, etc. Second edition (англ.). Gale Ecco, Print Editions. с. 199.
  9. ↑ Richardson, Lawrence. A New Topographical Dictionary of Ancient Rome (PDF). Johns Hopkins University Press.
  10. ↑ the Elder, Pliny. Pliny the Elder, The Natural History, BOOK II. AN ACCOUNT OF THE WORLD AND THE ELEMENTS. Perseus Digital Library. Процитовано 23 жовтня 2024.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).