Ораховиця
| Ораховиця | |
|---|---|
| Orahovica | |
  герб прапор | |
 Вид згори на Ораховицю | |
| Основні дані | |
| 45°32′24″ пн. ш. 17°53′5″ сх. д. / 45.54000° пн. ш. 17.88472° сх. д. | |
| Країна |  Хорватія  |
| Регіон | Вировитицько-Подравська жупанія |
| Район | муніципалітет |
| Засновано | 1228 |
| Статус міста | 1997 |
| Площа | 123,9 км² |
| Населення | 3954 (2011) |
| · густота | 46,8 осіб/км² |
| Агломерація | 5 304 |
| Висота НРМ | 183 м |
| Міста-побратими | Бачка-Топола |
| День міста | 3 травня |
| Телефонний код | (385) 033 |
| Часовий пояс | центральноєвропейський час, Центральноєвропейський літній час |
| GeoNames | 3194063 |
| OSM | r9024759 ·R |
| Поштові індекси | 33515 |
| Міська влада | |
| Мер міста | Йосип Немец (ХДС) |
| Вебсайт | www |
| Мапа | |
 | |
  Ораховиця Ораховиця (Хорватія) | |
 Ораховиця у Вікісховищі | |
Орахо́виця (хорв. Orahovica) — місто в східній Хорватії в західній Славонії, адміністративно підпорядковане Вировитицько-Подравській жупанії.
Положення
Ораховиця лежить на схилах гори Папук. Повз місто проходить автострада M3 Вараждин-Копривниця-Нашиці-Осієк. Ораховиця це найважливіше туристичне місце Вировитицько-Подравинського округу. Вона набула статусу міста в 1997 році. Назва міста походить від хорватського слова orah, що означає дерево волоського горіха.
Розташоване неподалік міста озеро Ораховиця пропонує різні види відпочинку, особливо в теплу пору року. Можливості риболовлі розкриваються на прилеглому зарибненому ставку Ґрудняк.
Економіка
Ораховиця має добре розвинену промисловість (виробництво плитки, панелей, паркету, виноробство, переробка фруктів і овочів, металообробка тощо). Сільське господарство відіграє важливу роль для економіки міста (рослинництво і тваринництво, прісноводне рибальство, фруктові сади і виноградники).
Історія
В історії Ораховиця вперше згадується в грамоті короля Андрія II з 1228 року. У XV і 1-й половині XVI сторіччя місто переживало розквіт. 1543 року Ораховицю захопили турки, які владарювали в цьому краю аж до 1687 р. За цей період місто стало відомим санджаком. У ХХ столітті місто було центром великого муніципалітету з добре розвиненою промисловістю та сільським господарством. Під час Хорватської війни за незалежність Ораховиця постраждала від неодноразових обстрілів.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 5 304 осіб[1]. Населення самого міста становило 3954 осіб.[1]
Динаміка чисельності населення громади[2]:
Динаміка чисельності населення міста[2]:
Більшість населення становлять хорвати.
| Ораховиця | ||||||
| Роки перепису | 2001 | 1991 | 1981 | 1971 | 1961 | |
| Хорвати | 3519 (82,56%) | 2999 (69,51%) | 2593 (64,74%) | 2587 (76,26%) | 2453 (80,82%) | |
| Серби | 478 (11,21%) | 771 (17,87%) | 618 (15,43%) | 604 (17,80%) | 495 (16,30%) | |
| Югослави | 0 | 218 (5,05%) | 649 (16,20%) | 118 (3,47%) | 19 (0,62%) | |
| Інші та невідомі | 265 (6,21%) | 326 (7,55%) | 145 (3,62%) | 83 (2,44%) | 68 (2,24%) | |
| Всього | 4262 | 4314 | 4005 | 3392 | 3035 | |
Населені пункти
Крім міста Ораховиця, до громади також входять:
- Бієлєвина-Ораховицька
- Црквари
- Долці
- Доня Пиштана
- Дузлук
- Горня Пиштана
- Карловаць Феричанацький
- Кокочак
- Магадиноваць
- Нова Йошава
- Стара Йошава
- Шумедже
Клімат
Середня річна температура становить 10,83°C, середня максимальна – 24,76°C, а середня мінімальна – -5,36°C. Середня річна кількість опадів – 764 мм.[3][4]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 6,42 | 7,90 | 12,34 | 16,60 | 21,60 | 24,76 | 24,15 | 23,77 | 19,64 | 14,48 | 8,90 | 4,73 | |
| Середня температура, °C | 0,54 | 2,01 | 6,45 | 10,71 | 15,71 | 18,89 | 20,82 | 20,44 | 16,31 | 11,16 | 5,56 | 1,39 | |
| Середній мінімум, °C | −5,36 | −3,87 | 0,56 | 4,82 | 9,82 | 13,00 | 17,48 | 17,12 | 12,98 | 7,82 | 2,24 | −1,93 | |
| Норма опадів, мм | 47 | 44 | 47 | 59 | 72 | 97 | 70 | 69 | 58 | 66 | 75 | 60 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.22 | 2.46 | 2.72 | 2.63 | 2.34 | 2.15 | 2.11 | 1.92 | 1.96 | 2.04 | 2.18 | 2.26 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4219 | 6985 | 10801 | 15254 | 19236 | 21150 | 22130 | 20094 | 14814 | 9216 | 4814 | 3597 | |
| Джерело: [3][4] | |||||||||||||
Примітки
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 08 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 08 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).