YaChudo

Олиб

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Олиб
Узбережжя Олиба

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
44°22′36″ пн. ш. 14°46′52″ сх. д. / 44.376666666667° пн. ш. 14.781111111111° сх. д.
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа26,09  км² 
Найвища точка74 м
Країна
Хорватія
РегіонЗадарська жупанія
Адм. одиницяЗадарська жупанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення122 (2021)
Олиб. Карта розташування: Хорватія
Олиб
Олиб
Олиб (Хорватія)
Мапа

CMNS: Олиб у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олиб (хорв. Olib) — острів в Хорватії, в північній частині Адріатичного моря. Острів розташований на північний захід від Задара. На північ від Оліба знаходиться затока Кварнер, на південь — затока «Вирське море». На північний схід від Оліба лежить острів Паг, на південний схід — Вир, на південь — група невеликих островів, за якими починається Дугі-Оток. На захід від Олиба розташований схожий на Олиб острів Силба.

Площа острова — 26,09 км ², він має складну форму з численними затоками. Довжина берегової лінії — 31,5 км. Найвища точка острова — 74 метри. Населення острова 122 осіб, більша частина якого живе в селищі Олиб на західному узбережжі острова. Населення зайняте рибним ловом, сільським господарством, у тому числі виробництвом вина і сиру. Олиб зв'язаний регулярними поромними рейсами із Задаром.

Острів був заселений в римську епоху, перші письмові згадки датуються X ст., острів у документах того часу носив ім'я Алоеп.

Хвиля переселенців з континентальної Хорватії прийшла на острів в XV ст., це були біженці від турецької навали.

Населення

Згідно з даними перепису населення 2021 року, на острові Олиб постійно мешкає 122 особи. Усе населення зосереджене в єдиному однойменному селищі. Для острова характерні демографічне старіння та виїзд молоді, хоча влітку громада значно збільшується завдяки поверненню діаспори та приїзду численних відпочивальників.[1]

Пам'ятки

На острові багато історичних пам'яток, серед яких :

  • Парафіяльна церква Успіння Богоматері (XVII ст.), в якій зібрана колекція старовинних глаголичних рукописів.
  • Старовинна вежа «Кула».
  • Руїни церкви св. Павла і монастиря, покинутого в XIII ст..

Примітки

Література

  • Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
  • Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
  • Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).