YaChudo

Оленине

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

село Оленине
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Камінь-Каширський район
Тер. громада Камінь-Каширська міська громада
Код КАТОТТГ UA07040010360058667 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1546
Населення 1057
Площа 31,99 км²
Густота населення 33,04 осіб/км²
Поштовий індекс 44563
Телефонний код +380 33257
Географічні дані
Географічні координати 51°32′3″ пн. ш. 25°18′59″ сх. д. / 51.53417° пн. ш. 25.31639° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		152 м
Водойми річка Стохід
Місцева влада
Адреса ради 44563, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Оленине, вул.Торгова,63а
Карта
Оленине. Карта розташування: Україна
Оленине
Оленине
Оленине. Карта розташування: Волинська область
Оленине
Оленине
Мапа
Мапа

Оле́нине (рос. Геленин (Жиров))[1]  — село в Україні, у Камінь-Каширській громаді Камінь-Каширського району Волинської області. Населення становить 1057 осіб.

Географія

Селом протікає річка Стохід.

Назва

Неофіційно село до останнього часу носило назву Жирово. А мешканці села і жителі навколишніх населених пунктів і досі називають оленинців «жировцями». За переказами, пан, який знаходився в сусідньому селі відселяв непокірних селян «жирувати» на землі, де пізніше і утворилось поселення. Село згадується в хроніках по історії Першої світової війни як село Геленин. Згідно з переказами така назва походить від імені пані Гелени, якій це поселення належало. В радянські часи село стало називатися Оленине.

Частіше зустрічається версія, що стара назва села Жирово походить від риболовецьких снастей-сіток - «жиров», адже місцеві жителі здавна займалися рибним промислом, а на центральній пристані вздовж річки Стохід столяи скрині з рибою. Згодом, за польської доби, власник села подарував його своїй дочці Гелені. З того часу село звалося Геленин або Геленине. В радянські часи мешканців навколишніх хуторів Раблине, Вугол, Поболоття, Заріка, Гольське виселили саме сюди і зрештою у 1946 році перейменували село в Оленине.

Історія

На нинішній території села здавна проживали люди.

Так, археологами на лівому березі річки Стохід виявлене і вивчене давнє поселення. Тут дослідниками було зібрано вироби з кременю, багато уламків посуду. Вчені віднесли ці вироби, як і саме поселення, у часі до бронзової доби, тобто 18-8 ст.до н. е., а за характером виробів — до так званої городоцько-здовбицької культури.

Значний ріст території і населення села відбувся після закінчення Другої світової війни за рахунок переселенців з навколишніх хуторів, внаслідок політики укрупнення населених пунктів, що її проводили органи радянської влади. На відміну від сусіднього села Боровного, яке згадується вже у історичних документах за 17 ст., і яке має типове давнє розташування (біля річки на узвишші), Оленине розташоване в улоговині.

У 1906 році село Боровенської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 61 верст, від волості 3. Дворів 142, мешканців 864[2].

Під час Першої світової війни з початку липня 1916 року село входило до так званого «Червищанського плацдарму», утвореного наступом російських військ в трикутнику між Оленине, Нові Червища та Тоболи. Однак на початку квітня 1917 року в ході успішної контратаки об'єднаних військ Німецької імперії та Австро-Угорщини плацдарм було ліквідовано, а село знову зайняли сили Центральних держав[3]. Як свідчення тих часів збереглося так зване «міжнародне кладовище» («німецькі могилки»), в урочищі Радлина, де збереглися могили німецьких, австрійських та російських воїнів. Кладовище облаштоване польською владою у міжвоєнний період за кошти Лігі Націй[4].

У 1946 році наказом ПВР УРСР село Геленин перейменоване в Оленине.

Люди

  • Носовський Дмитро Миколайович (1992–2022)  – солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Помер 4 серпня 2022 р. у госпіталі від бойових поранень.
  • Миронов Тарас Костянтинович (1991-2024)  – солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Загинув 28 квітня 2024 р. в Донецькій області під час виконання бойового завдання. Похований 30 квітня 2024 р. на місцевому кладовищі села Оленине.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1082 особи, з яких 551 чоловік та 531 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1057 осіб.[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 99,91 %
російська 0,09 %

Примітки

  1. ↑ etomesto.ru/map/online/shubert/20/map/20-4-2.png
  2. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. ↑ Гулько Г., Дем'янюк О. Про необхідність утворення меморіалу "Поліський некрополь Великої війни 1914-1918 рр." - До історії Першої світової війни на Волині. vf-ndc-oasu.ucoz.ru. Процитовано 16 грудня 2017.
  4. ↑ Златогорський О. Пошуково-археологічні дослідження на території «Червищанського плацдарму» у 2016 році. vf-ndc-oasu.ucoz.ru. Процитовано 16 грудня 2017.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Посилання


Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).