Олаф Брок
| Олаф Брок | |
|---|---|
норв. Olaf Broch  | |
 | |
| Народився | 4 серпня 1867[1][2][…] Гортен, Вестфолл, Естланн, Норвегія[4][5][2] |
| Помер | 28 січня 1961[1][2][…] (93 роки) Осло, Норвегія[2] |
| Поховання | Вестре Гравлюннd[6] |
| Країна |  Норвегія |
| Місце проживання | Осло[4] |
| Діяльність | мовознавець, діалектолог, професор, перекладач, славіст, phonetician, історик |
| Галузь | мовознавство, слов'янознавство, діалектологія і російська література |
| Знання мов | норвезька[1][7] |
| Заклад | Університет Осло |
| Членство | Російська академія наук (10 січня 1949)[8] і Сербська академія наук і мистецтв |
| Партія | Fatherland Leagued |
| Брати, сестри | Hjalmar Brochd[2], Lagertha Olea Sofie Brochd[2], Nanna Brochd[2] і Erling Brochd |
| Діти | Olaf Anton Brochd |
| Нагороди | |
Брок (Брох) Олаф (норв. Broch Olaf; 4 серпня 1867, Гортен, Норвегія — 28 січня 1961, Осло, Норвегія) — норвезький славіст, перекладач. Академік АН Норвегії (1896), СРСР, Сербії, Австрії, Чехії, Польщі, Болгарії. Іноземний член НТШ (1914), УАН (1924).
Біографія
Закінчив університет у Христіанії 1893 року, прослухав курси славістики у Лейпцизькому (1893) та Віденському (1894) університетах. У першому був тісно пов'язаний із представниками неограматичного напрямку. Важливим було його навчання у Ватрослава Ягича у Відні. У цей період він побував в Угорщині, Сербії та Росії, де спілкувався з Олексієм Шахматовим, Пилипом Фортунатовим та Василем Ключевським.
Наукову діяльність розпочав 1895 з вивчення складної і, водночас, цікавої мовної ситуації тогочасної Угорщини. Його перша праця «Zum Kleinrussischen in Ungarn» («Про питання про малоруську мову в Угорщині») була опублікована в двох числах журналу «Archiv für Slavische Philologie» (1895, № 17; 1897, № 19). Тоді ж публікує свою монографію про взаємовплив словацького і українського діалектів у східній частині Угорщини «Studien von der Slovakisch — Kleinrussischen Sprachgrenze im östlichen Ungarn» («Вивчення словацько-малоруської мовної межі у східній Угорщині», т. 1—2, 1897, 1899).
Навесні 1895 Брок деякий час перебував у с. Убля, де спостерігав та вивчав особливості цієї говірки, результатом стало дослідження «Угрорусское наречие села Убли Земплинского комитата» (1899). У роботі подано детальний опис фонетики цієї південнокарпатської говірки української мови.
У 1896 році Брок призначений доцентом університету Христіанії, а у 1902 році — професором слов'янських мов.
У 1902 році Олаф Брок отримав запрошення Санкт-Петербурзької АН вивчати російські діалекти. За порадою О. Шахматова, досліджував типові південноросійські говірки в Мосальському повіті Калузької губернії («Говоры к Западу от Мосальска (с картой)», 1916) та типові північно-російські говірки у Тотемському повіті Вологодської губернії («Описание одного говора из югозападной части Тотемского уезда», 1907; обидві — Санкт-Петербург).
Дослідники відзначали точність, докладність, всеосяжність характеристик звуків цих говорів, детальний опис їхньої артикуляції, зроблені Броком дослідження з фонетики для «Энциклопедии славянской филологии». Ця праця, де подано загальну характеристику слов'янської звукової фізіології, вийшла 1910 під назвою «Очерк физиологии славянского языка», відоміша у світі в німецькому перекладі: «Slavische Phonetic» (Heidelberg, 1911). Нарис став основною працею Брока зі славістики. Олаф Брок точно виявив, з одного боку, основні фонетичні одиниці кожної з описаної ним мов, а з іншого — напрочуд тонко описав багато особливостей їхньої артикуляції та звучання і показав низку фонетичних паралелей між окремими слов'янськими мовами. Подав також докладну характеристику звуків української мови на тлі всіх слов'янських мов.
Українській мові в цій праці присвячено кілька окремих розділів, основним джерелом дослідження звукових особливостей української мови було мовлення Івана Михайловича Зілинського, з яким приятелював Брок.
Після 1-ї світ. війни Олаф Брок працював в архівах Норвегії та Росії, досліджуючи своєрідний діалект російської та норвезької мов — «russenorskia» — на якому розмовляли російські помори, торгуючи з норвежцями.
Окрім наукових досліджень Олаф Брок публікував також твори про життя народу, про соціальне і політичне становище в слов'янських країнах. У 1923 Брок надрукував книгу «Proletariatets diktatur» — це критична розповідь про ситуацію в Радянській Росії, в основу якої лягли враження від візиту в 1922 році.
Значних успіхів Брок досяг і як перекладач із слов'янських мов. Тривала праця Брока викладачем російської та інших слов'янських мов в університеті в Осло сприяла виявленню інтересу до славістики норвезьких науковців.
Примітки
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б в Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ а б Hvem er Hvem? — 1948. — С. 76.
- ↑ Hvem er Hvem? — 1 — 1912. — С. 35.
- ↑ Olaf Broch // (untranslated) — 2005.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 255. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
Джерела, посилання і література
- Железняк М. Г. Брок (Блох) Олаф // Енциклопедія сучасної України. — Т. 2. — Київ, 2004., стор. 481
- Томсон А. И. Заметки к «Очерку физиологии славянской речи» Олафа Брока // Рус. физиол. вест. Варшава, 1911. Т. 65
- A Bibliography of Olaf Broch's Published Writings // Scando-Slavica. T. 3. Copenhagen, 1957;
- A. Gallis. Professor Olaf Broch rum Gedächtnis (1867—1961) // Scando-Slavica. T. 7. Copenhagen, 1961; Olaf Broch Symposium, Oslo 12—14th September 1996. Oslo, 1998.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).