Петаліт

Петаліт
Петаліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)
Абревіатура	Ptl
Хімічна формула	LiAl(Si₄O₁₀)
Nickel-Strunz 8	VIII/F.01 – Anhang
Nickel-Strunz 10	9.EF.05
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Вид симетрії	моноклінно-призматична
Просторова група	кристалографічна група 13d
Інші характеристики
Названо на честь	листок (давньогрецька мова)
Типова місцевість	Використовуйте природний заповідникd
	Петаліт у Вікісховищі

Петаліт (англ. petalite; нім. Petalit m) — мінерал, алюмосилікат літію каркасної будови. Синонім: касторит.

Етимологія та історія

Від грецьк. «петальон» — пелюстка, листок (J.B.d'Andrada, 1800).

Мінерал вперше був виявлений на острові Уте поблизу (22 км на східний схід) Нюнесхамн у шведській провінції Седерманланд і описаний у 1800 році Жозе Боніфасіо де Андрада е Сільва, який назвав його на честь грецького слова πέταλον [пелюстка], що означає лист, щоб вказати на його ідеальну здатність до розщеплення.

Шведський хімік Юган Арведсон був першим, хто відкрив елемент літій у петаліті в 1817 році.

Загальний опис

Хімічна формула: Li[AlSi₄O₁₀]. Містить (%): Li₂O — 4,9; Al₂O₃ — 16,7; SiO₂ — 78,4. Типовий для літієвих пегматитів. Домішки практично відсутні.

Сингонія моноклінна. Утворює в пегматитах великі (до 30 — 40 см, іноді до перших м) блоки або ізометричні зерна в складі дрібнозернистих кварц-мікроклін-петалітових агрегатів.

Спайність досконала по (001).

Густина 2,4-2,5.

Твердість 6,0-6,75.

Колір білий з відтінками.

Блиск скляний. Крихкий. Фосфоресціює.

Місцезнаходження типового зразка — Фрайберзька гірнича академія, зразок № 26512.

Утворення та розповсюдження

Петаліт — типовий мінерал рідкісно-металічних гранітних пегматитів, де часто асоціює зі сподуменом і ін. літієвими мінералами. Цінна сировина для кераміки. Станом на 2012 рік відомо 90 локалізацій петаліту на планеті ^[6]

У родов. Бікіта (Зімбабве) є літієвою рудою. Інші знахідки: о. Ельба (Італія), Варутреск (Швеція), Манітоба (Канада), Казахстан, РФ. Інші країни включають Анголу, Ефіопію, Західну Австралію, Китай, Фінляндію, Францію, Італію, Японію, Канаду, Мозамбік, М’янму, Намібію, Португалію, Чехію, Сполучене Королівство (Велика Британія) та Сполучені Штати Америки (США).

Застосування

Петаліт, поряд зі сподуменовою та лепідолітовою слюдою, є важливим джерелом літію. В іншому мінерал відомий переважно в колах колекціонерів. Безбарвні різновиди іноді ограновують як дорогоцінні камені (відомий різновид під назвою петаліт котяче око).

Див. також

Примітки

↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
↑ https://www.crystallography.net/cod/9017093.html
↑ ^а ^б José Bonifácio de Andrada e Silva Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / Hrsg.: A. N. Scherer — 1800. — Vol. 4. — S. 28–39.
↑ Localities for Petalite. In: mindat.org.

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Петаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Петаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Petalite \\ Handbook of Mineralogy. https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/petalite.pdf
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 311-312.

Примітки

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q20645057"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель&nbsp;Е.&nbsp;Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols&nbsp;M.&nbsp;C.]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]</div>-1] Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q110360213"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q59767631|Warr&nbsp;L.&nbsp;N.]]</i>_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol.&nbsp;85._—_P.&nbsp;291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]</div>-2] Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q98150797"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Гуго_Штрунц|Штрунц&nbsp;Г.]],_[[:Крістель_Теннісон|Теннісон&nbsp;К.]]</i>_[[:d:Q98150797|Mineralogische_Tabellen_:_Eine_Klassifizierung_der_Mineralien_auf_kristallchemischer_Grundlage,_mit_einer_Einfuhrung_in_die_Kristallchemie]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_8_—_[[:Лейпциг|Лейпциг]]:_[[:d:Q28325722|Akademische_Verlagsgesellschaft]],_1982.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2079]][[d:Track:Q28325722]][[d:Track:Q65551]][[d:Track:Q1078354]][[d:Track:Q98150797]]</div>-3] Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.

[[https://www.crystallography.net/cod/9017093.html_https://www.crystallography.net/cod/9017093.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.crystallography.net/cod/9017093.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13442814"_data-entity-id="Q30129972"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Жозе_ді_Андраді|José_Bonifácio_de_Andrada_e_Silva]]</i>_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/ajc4_28.pdf_Der_eigenschaften_und_kennzeichen_einiger_neuen_fossilien_aus_Schweden_und_Norwegen_nebst_einigen_chemischen_bemerkungen_ueber_dieselben]_//_''[[:d:Q30129336|Allgemeines_Journal_der_Chemie]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_Hrsg.:_[[:de:Alexander_Nicolaus_Scherer|A.&nbsp;N.&nbsp;Scherer]]_—_1800._—_Vol.&nbsp;4._—_S.&nbsp;28–39.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13626723]][[d:Track:Q30129972]][[d:Track:Q379631]][[d:Track:Q30129336]]</div>-5] а ^б José Bonifácio de Andrada e Silva Der eigenschaften und kennzeichen einiger neuen fossilien aus Schweden und Norwegen nebst einigen chemischen bemerkungen ueber dieselben // Allgemeines Journal der Chemie / Hrsg.: A. N. Scherer — 1800. — Vol. 4. — S. 28–39.

[6] Localities for Petalite. In: mindat.org.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

Петаліт

Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[1]
Абревіатура	Ptl^[2]
Хімічна формула	LiAl(Si₄O₁₀)
Nickel-Strunz 8	VIII/F.01 – Anhang^[3]
Nickel-Strunz 10	9.EF.05
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Вид симетрії	моноклінно-призматична
Просторова група	кристалографічна група 13^d^[4]
Інші характеристики
Названо на честь	листок (давньогрецька мова)^[5]
Типова місцевість	Використовуйте природний заповідник^d^[5]
Петаліт у Вікісховищі