YaChudo

Овдієва Нива

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

село Овдієва Нива
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Вишгородський район
Тер. громада Димерська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32100030210010596 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване кінець ХІХ століття
Населення 54
Площа 0,8 км²
Густота населення 67,5 осіб/км²
Поштовий індекс 07300
Телефонний код +380 4596
Географічні дані
Географічні координати 50°58′18″ пн. ш. 30°13′59″ сх. д. / 50.97167° пн. ш. 30.23306° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Місцева влада
Адреса ради 07310, Київська обл., Вишгородський р-н, с.Богдани, вул.Київська,30
Карта
Овдієва Нива. Карта розташування: Україна
Овдієва Нива
Овдієва Нива
Овдієва Нива. Карта розташування: Київська область
Овдієва Нива
Овдієва Нива
Мапа
Мапа

Овдієва Ни́ва — село в Україні, у Вишгородського району Київської області. Населення становить 54 особи.

Історія

Виникло наприкінці XIX століття. Перша згадка міститься у довіднику «Список населенных мест Киевской губернии» (1900). У хуторі Овдієва Нива налічувалося 5 дворів, мешкало 77 осіб. Належав хутір Патрикію Ілляшенку. Хутір входив до складу Горностайпільської волості[1], з 1923 по 1962 — до складу Димерського району, у 1962-1973 — Іванківського району, з 12 квітня 1973 і дотепер село у складі Вишгородського району.

З утворенням сільських рад у 1923 входило до складу Мануїльської (згодом Соснівської, Любимівської) сільських рад, 12 квітня 1972 року увійшло до складу Богданівської сільської ради[2].

1924 року — 37 дворів, 176 жителів[3], 1926 року — 41 двір, 193 жителі[4].

За радянських часів в селі жило близько 300 чоловік. До 60-х років був колгосп. У зв'язку зі створенням Дніпровсько-тетерівського заповідного-лісомисливського господарства колгосп розформували. Село опинилося в межах заповідника, тож 10 квітня 1972 року його передали зі складу Любимівської до складу Богданівської сільських рад[2]. З 2020 року перебуває у складі Димерської селищної громади, старостинського округу, до складу якого також входять села Богдани, Дмитрівка, Ритні, Рихта, Сухолуччя, Толокунь[5].

Вулиці

Єдина вулиця, що проходить крізь все село — Лісова.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кіл-ть Частка
українська 53 98.15%
російська 1 1.85%
Усього 54 100%

Див. також

Примітки

  1. ↑ Список населенных мест Киевской губернии / Издание Киевского губернского статистического комитета. – К., 1900, с.1063
  2. ↑ а б Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918-2010 рр.: Довідник / Ред. рада: О. М. Бєлая, С. А. Каменєва, О. М. Лужинська. Київська обласна державна адміністрація; Державний архів Київської області. – Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2012., с.140
  3. ↑ Список поселень Київщини. — К.: Видання газети «Вісник Київського губвиконкому», 1924, с.11
  4. ↑ Населені місця Київщини. Попередні підсумки перепису населення 17 грудня 1926 року. — К., 1927, с.41
  5. ↑ Димерська громада. Старости
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).