Ніїхау
| Ніїхау | |
|---|---|
| англ. Niʻihau | |
Карта | |
| Географія | |
| 21°54′00″ пн. ш. 160°10′00″ зх. д. / 21.9° пн. ш. 160.16666666667° зх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Гавайські острови |
| Площа | 179,9 км² |
| Довжина | 29 км |
| Ширина | 10 км |
| Берегова лінія | 81 км |
| Найвища точка | 380 м і 381 м |
| Країна | |
| Адм. одиниця | Кауаї |
| Населення | 130 осіб (2009) |
Ніїхау Ніїхау (Гаваї) | |
![]() | |
Ніїхау (англ. Niihau) — сьомий за розміром острів архіпелагу Гавайські острови, розташований за 29 км на захід від Кауаї.
Географія
Острів має площу приблизно 179,9 км², ширину — 10 км, довжину — 30 км. Висота над рівнем моря — 381 м.
Із 1864 року острів належить родині Робінсон. Ніїхау часто називають «Забороненим островом», тому що відвідини острова дозволені лише членам родини Робінсон і мешканцям острова, а також державним службовцям і персоналу Військово-морських сил США.
Населення
Зміна чисельності населення острова:
| Роки | 2000 | 2009 | 2010 |
|---|---|---|---|
| Населення, осіб | 160 | 130 | 170[2] |
Історія

До об’єднання Гавайського королівства під владою Камеамеа I Ніїхау перебував під управлінням вождів. Кахелелані був першим з алії Ніїхау. Його ім’ям нині називають Niʻʻihau kahelelani — мушлі пука виду «бородавчастий тюрбан» (Leptothyra verruca), які використовуються для виготовлення знаменитих прикрас із мушель Ніїхау.[3][4]
Каеʻокулані був правителем північного Ніїхау, який об’єднав острів після перемоги над своїм суперником — вождем Кавайхоа. Кам’яна стіна, що простягалася через чверть південного краю острова, позначала кордони між двома вождями: землі Каеʻо визначалися чорним камінням, а землі Кавайхоа — білим. Зрештою відбулася велика битва, відома як Pali Kamakaui.
Двоє братів Каеʻо з острова Мауї — Каʻіана та його зведений брат Каехекілі II, король Мауї, — воювали на боці Каеʻо, і Ніїхау було об’єднано під його владою. Кавайхоа заслали на південний край острова, а Каеʻо переїхав у центральну частину, щоб правити. Каеʻо одружився з королевою Камакахелей, і в 1790 році народився майбутній король Ніїхау та Кауаї — Каумуалії. Вважається, що Кауаї та Ніїхау мали «найвищі родові лінії» серед Гавайських островів.[5]
Камеамеа до 1795 року зумів об’єднати всі острови, окрім Кауаї та Ніїхау.[6] Дві спроби завоювати ці острови завершилися невдачею, і Камеамеа зазнав значних втрат: узбережжя східного Кауаї були вкриті тілами загиблих.[7]
У 1810 році Камеамеа зібрав великий флот, і Каумуалії — останній незалежний aliʻi — здався, щоб уникнути подальшого кровопролиття. Після смерті Камеамеа в 1819 році незалежність знову стала можливою, але її було знищено, коли його вдова Кааʻгуману викрала Каумуалії й змусила його одружитися з нею. Відтоді Ніїхау залишався частиною об’єднаного Гавайського королівства.

Елізабет Макгатчісон Сінклер (1800–1892) придбала Ніїхау та частину Кауаї у Камеамеа V у 1864 році за 10 000 доларів США золотом (приблизно 1,75 млн доларів станом на липень 2025 року). Сінклер обрала Ніїхау серед інших варіантів, зокрема Вайкікі та Перл-Гарбор. Близько 1875 року населення Ніїхау становило приблизно 350 корінних гавайців і 20 000 овець.[8]
Цей період ознаменував кінець традиції гавайського плетіння циновок, яким славився Ніїхау. Makaloa (Cyperus laevigatus), місцева рослина родини осокових, росла на берегах трьох періодичних озер Ніїхау.[9] Її стебла використовували для виготовлення moena makaloa — циновок, які вважалися «найкращими спальних циновок у Полінезії». Вони цінувалися як aliʻi, так і іноземцями, однак наприкінці XIX століття ця традиція зникла через демографічні, культурні, економічні та екологічні зміни.[10]
У 1915 році онук Сінклерів Обрі Робінсон закрив острів для більшості відвідувачів. Навіть родичі мешканців могли потрапити на Ніїхау лише за спеціальним дозволом. Після смерті Обрі у 1939 році острів перейшов до його сина Ейлмера, а у 1968 році — до молодшого брата Ейлмера, Лестера. Після смерті дружини Лестера Гелен співвласниками острова стали його сини — Брюс Робінсон і Кіт Робінсон, нинішні власники.[11]
Родина Робінсонів неодноразово ставала об’єктом критики через суворі правила, запроваджені для мешканців острова, значною мірою під контролем дружини Брюса Робінсона — Леяни Робінсон. Ці правила включають заборону алкоголю й сигарет, заборону спілкування зі ЗМІ, постійну заборону повернення на острів для тих, хто залишив його надовго, а також заборону чоловікам носити довге волосся й бороди.[12] На острові відсутні електропостачання та водопровід.[13]
Інцидент на Ніїхау
Ніїхау став місцем події, що сталася невдовзі після нападу на Перл-Гарбор і відома як Інцидент на Ніїхау. 7 грудня 1941 року японський пілот, чий літак Mitsubishi A6M Zero було пошкоджено, здійснив аварійну посадку на острові, сподіваючись зустріти рятувальний підводний човен.[14] Пілота затримали, згодом він утік за допомогою місцевих жителів японського походження, але невдовзі був убитий.[15]
Попри добровільну ізоляцію, Ніїхау має тривалі зв’язки зі Збройними силами США, що тривають з 1924 року.[11] На острові є невеликий об’єкт ВМС США. Постійного військового персоналу там немає, однак американські військові використовували острів для підготовки підрозділів сил спеціальних операцій, залучаючи мешканців Ніїхау як «ворожих» слідопитів.[16]
Клімат
| Клімат Пуʻуваї | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 26 | 26 | 27 | 28 | 28 | 29 | 30 | 31 | 31 | 30 | 28 | 27 | 28 |
| Середня температура, °C | 22 | 22 | 22,5 | 23,5 | 23,5 | 25 | 25,5 | 26,5 | 26,5 | 25,5 | 24 | 23 | 24 |
| Середній мінімум, °C | 18 | 18 | 18 | 19 | 19 | 21 | 21 | 22 | 22 | 21 | 20 | 19 | 20 |
| Норма опадів, мм | 75 | 38 | 39 | 19 | 16 | 8.4 | 13 | 16 | 21 | 60 | 70 | 71 | 445 |
| Джерело: «The Weather Channel» [17] | |||||||||||||
Галерея
-
Розташування острова
-
Острів Ніїхау. Знімок із супутника. -
Північно-східні скелі острова
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Profile of General Population and Housing Characteristics: 2010 Demographic Profile Data (PDF). US Census Bureau. Архів оригіналу (PDF) за 26 жовтня 2015. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ Tava та Keale, 1998, p. 13.
- ↑ Kam, Nadine (17 травня 2004). The real deal: Genuine Niihau shells have lasting quality. Features. Honolulu Star-Bulletin. Архів оригіналу за 19 серпня 2007. Процитовано 21 липня 2007.
- ↑ Tava та Keale, 1998, pp. 13—14.
- ↑ Coulter, John Wesley (1964). Great Britain in Hawaii: The Captain Cook Monument. The Geographical Journal. 130 (2): 256—261. doi:10.2307/1794586.
- ↑ Gay, Lawrence Kainoahou (1981). Tales of the forbidden island of Niʻihau. с. 17.
- ↑ Bird, Isabella L. (2006). The Hawaiian Archipelago. с. 212.
- ↑ Joesting, Edward (1988). Kauai: The Separate Kingdom. с. 188.
- ↑ Van Dyke, Peter (2001).
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ а б Mangieri, Gina (22 червня 2009). Niihau: Past, Present and Future (Television production). KHON-TV (report with video). Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 6 липня 2010.
Partial transcript/monograph online in 12 parts
- ↑ Hawaii’s Forbidden Island and the Real-Life Swiss Family Robinson who Controls it. Messy Nessy Chic (амер.). 3 вересня 2021. Процитовано 11 листопада 2024.
- ↑ Dive Niihau the Forbidden Island | Scuba in Kauai.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑
{{cite web}}: Порожнє посилання на джерело (довідка) - ↑ Інцидент на Ніїхау слугує тлом для роману Caroline Paul East Wind, Rain (2006) та вступного розділу книги Michelle Malkin In Defense of Internment.
- ↑ Sommer, 1999
- ↑ Puuwai, HI Monthly Weather Forecast. The Weather Channel. Процитовано 7 травня 2018.
Посилання
- Острів Ніїхау[недоступне посилання з липня 2019]
- Острів Ніїхау
| Це незавершена стаття про острів, чи острови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Гаваї. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
